У звичайному сенсі під словом пам’ятка ми розуміємо пам’ятники, скульптури, музеї, палаци, замки. У цей ряд рідко потрапляють сходи, майже ніколи – мости. В Одесі таке правило не працює. Будь-який міський об’єкт, що має хоч якусь привабливість або особливість, обов’язково потрапляє в цей список і стає предметом огляду. Прикладом тому є Горбатий міст. Далі на odessa-future.
Протягом багатьох років цей міст – улюблене місце руху водіїв старої Одеси. Здавалося часом, що людина не знає місто. Але, виходило зовсім навпаки – знає. Тільки знавцеві Одеси під силу залучити для проїзду в призначене місце Горбатий міст.
Спорудження незвичайної конструкції
Міст, схожий здалеку на двогорбого верблюда (звідси назва – Горбатий) був побудований в 1890 році бароном Унгерн-Штернбергом, який також керував будівництвом залізниці Одеса – Балта. У зв’язку з титулом промисловця його стали називати називався – Бароновський. Сьогоднішнє ж назва прийшла в 1964 році.
Для забезпечення жорсткості покриття вздовж моста проклали рейки, тому багато хто вважає, що там колись ходив трамвай. Однак цього виду транспорту на мосту не було ніколи.
Легенди Горбатого моста
Як і багато в нашому місті, історія моста сповнена легенд, одна з яких розповідає, що одна з численних заклепок, які скріплюють конструкції моста, була відлита з чистого золота. Періодично навіть робилися спроби її відшукати. Але ось уже 130 років міст стоїть, а заклепку не знайшли,
За ще однією легендою, по опорних арках мосту якось проїжджав знаменитий одеський авіатор Сергій Уточкін. Але, на жаль, документальних доказів цьому не виявлено.
Проблеми моста: знос, покриття, освітлення
Конструкція моста така, що, здається, він зроблений на століття. Принаймні він це доводить, пропускаючи тисячі одиниць транспорту кожен день. А скільки їх було за сто з гаком років його існування, не скаже ніхто.
Проте, є й у цього моста складності. Його пішохідна зона вся в ямах, де-не-де навіть провалені бетонні плити між нею і проїжджою частиною.
Вночі міст висвітлюється підвісними ліхтарями. Виглядають вони, м’яко кажучи, не дуже, хоча свою функцію виконують справно. Найбільша претензія – до візуальної складової. Міст явно потребує фарбування та ремонті. Проводка ліхтарів, що виглядає, облізла фарба опор і асфальтове покриття, латану не один раз – все це не прикрашає “старця”. Але якщо про нього подбати, як слід, продумати гарне сучасне освітлення, то вийде дуже навіть непогане місце для фотографій. Безумовно, потрібно і дорожнє покриття замінити.
Доброю новиною для моста стала інформація, яка прозвучала на недавній сесії Одеської міськради. Судячи з неї, керівництво міста мерія замовила експертизу всіх мостів і найближчим часом громадськості повинні представити результати обстеження Горбатого моста. Мер Геннадій Труханов заявив, що міст жодного разу не ремонтувався за всю історію незалежної України. Тому не виключено, що його чекає капітальний ремонт з можливим перекриттям руху.
На тлі сьогоднішнього занепокоєння громадськості та стані міських мостів Горбатий міст досить непогано переживає важкі часи, попри додаткове навантаження, пов’язану з перенаправленням транспортних потоків з Іванівського мосту, що перебуває в стані ремонту.
Додати нічого – мости, створені в позаминулому столітті є надійними інженерно-технічними спорудами, які послужать людям ще не одне століття.
