Село Дмитрівка Болградського району відзначило своє 200-річчя. Великий ювілей супроводжувався концертами, конкурсами, тематичними програмами. Не забули дмитрівчани і про тих людей, які стояли біля витоків їх населеного пункту. Зокрема, в рамках святкових заходів в селі було встановлено пам’ятник одному з його засновників. Більше читайте на сайті odessa-future.com.ua.
Церемонія відкриття бюсту
В урочистій обстановці перед Будинком культури було відкрито погруддя ротмістра Російської імператорської армії Дімітара Ватікіоті, в честь якого, за деякими даними, було названо села. Автор твору мистецтва – скульптор Віктор Замфіракі.
Грек Дімітар Ватікіоті – на благо болгарського народу
Урочистий захід відбувся в рік 235-річчя від дня народження військового і політичного діяча. Згідно з деякими джерелами, він народився в 1786 році в селі Табаки (нині Болградський район), а історик Крастьо Манчев пише “Дімітар Ватікіоті, грек, офіцер на російській службі, командир болгарських добровольців в російській армії під час війни 1806-1812 рр”.
У свою чергу, життя Ватікіоті вивчила вчитель історії місцевої школи Лілія Петкова. Вона досліджувала численні матеріали в різних виданнях і встановила, що на початку XIX століття ротмістр Дімітар Ватікіоті служив Товаришем (помічником) старшого члена Бессарабської контори, посаду якого була заснована з метою контролю за колоніями балканських переселенців.
У день відкриття пам’ятника учасники урочистого заходу дізналися про те, що Дімітар Ватікіоті був рекомендований на цю посаду головним попечителем і головою піклувальної Комітету про іноземних колоністів генералом Інзова.
В одному зі своїх листів міністрові внутрішніх справ з цього приводу той писав: “Якщо задумають помістити іншого, то з цим народом один Бог тоді впорається; їх стільки разів обманювали, що ні до кого віри не мають. Його праці та піклувальних заслуговують на повагу і по всій справедливості місце це йому належить”.
У 1820-х роках молодий офіцер був помічником Івана Інзова і адміністратором з питань упорядкування новостворених поселень.
Існує версія, що саме на честь свого благодійника гагаузькі поселенці назвали своє село Дмитрівка.
Згідно грецькими джерелами, Ватікіоті очолив «болгарську колонію» в Рені в 1815 році. У 1818 році Дмитро Ватікіоті згадується як капітан російської армії, командувач Болгарської Сухопутної Армією.
Ім’я Дімітара Ватікіоті пов’язано з історією Одеси. Він і його брат Іван були одними натхненників революційної організації “Філікі Етерія”, створеної у вересні 1814 року. Дімітар був обраний одним з її 12 “апостолів” організації. Він тоді ж пообіцяв, що “14 000 болгар” підуть за ним у разі початку військових дій за звільнення країни еллінів. Його також попросили організувати повстання в Північній Болгарії одночасно з повстанням в самій Греції, а також в Сербії. Однак планам не судилося збутися: під час поїздки в Москву в 1819 році він помер.
