Навіть найвідоміші фахівці одесознавства не зможуть точно сказати, скільки в місті вулиць і провулків. А якщо мова піде про меморіальні дошки – тим більше. Навпаки, багато жителів, які проходять повз відомих будівель, які живуть або одержують там знання, приведуть обов’язково у приклад «свою» будову. Далі на odessa-future.
Так чи інакше, а найбагатшою меморіальними дошками є Театральна площа. З лівого боку на мармурових плитах розташовані імена Героїв Радянського Союзу, які народилися в Одесі і області, жили або проходили в нашому регіоні військову службу, на двох центральних стінах – імена чотирикратних володарів медалі «За відвагу», повних кавалерів ордена Слави, Героїв Соціалістичної Праці .
Більше двох сотень прізвищ гідних людей, про яких багато вже сказано і написано, тому обмежимося лише тим, що згадаємо імена двічі Героїв Радянського Союзу, розміщені в лівій частині Театральній площі:
Уродженець Одеси, її визволитель, Маршал Радянського Союзу Р.Я. Малиновський;
Уродженець одеської Бессарабії, Маршал Радянського Союзу, С.К. Тимошенко;
Генерал-лейтенант В.А. Алексенко, який командував з 1967 по 1974 роки 5-ою Повітряною армією зі штабом в Одесі.
Полковник С.Є. Артеменко, який служив в Одесі, який займав посаду міського військового комісара.
Науковці, увічнені у камінні
Безумовна першість за кількістю «індивідуальних» меморіальних дощок міцно утримує будівля головного корпусу Одеського університету імені І.І. Мечникова. На лівій стороні фасаду у вигляді пам’ятних табличок з граніту, мармуру, інших матеріалів увічнені імена фізіолога І.М. Сеченова, психолога М.М. Ланге, математика М.Г. Чеботарьова, правознавця М.Є. Слабченко, які викладали в університеті. Є тут і меморіальні дошки на честь випускників університету, які прославили рідний навчальний заклад на весь світ: граф, державний діяч С.Ю. Вітте і мікробіолог, епідеміолог, Президент Академії наук УРСР Д.К. Заболотний.
Дошка на честь колишнього ректора
Тут же ми бачимо ім’я одного з ректорів університету – Миколи Опанасовича Савчука. На долю вченого і організатора науки та навчання випали тяжкі випробування. Ставши ректором в 1939 році, коли все ще тривала кампанія підозри щодо науковців, він організував дві хвилі евакуації університету в 1941 році: в Майкоп і Байрам-Алі. З ним же, ректором університету, колектив повернувся до рідної Одеси і під його керівництвом відновлював з руїн корпус навчального закладу.
Під керівництвом професора Н.А. Савчука університету було присвоєно ім’я Іллі Ілліча Мечникова, який викладав в ньому в 1870-80-х роках, а в 1908 році став Лауреатом Нобелівської премії.
Біле каміння у пам’ять про видатного психолога
14 вересня 2012 року в Одесі відбулося справжнє свято психологів. В Одеському національному університеті відкрилася наукова конференція “Потенціал особистості в умовах трансформаційних змін”, присвячена 20-річчю підготовки психологів в ОНУ і 85-річчю засновника кафедри психології ОНУ професора І.Г. Білявського. В рамках наукового заходу відбувся круглий стіл “Історична психологія …” і серія майстер-класів, проведених учасниками конференції, які прибули з України і країн зарубіжжя.
Ще однією подією того дня стало відкриття меморіальної дошки видатному вітчизняному вченому Миколі Миколайовичу Ланге, який викладав в нашому університеті з 1893 по 1921 роки. Учений займався проблемами сприйняття, уваги, пам’яті, мислення; обгрунтував моторну теорію уваги. У 1896 році їм була заснована одна з перших експериментальних психологічних лабораторій Російської імперії.
Меморіальна дошка на честь Давида Елькіна
На фасаді університету є меморіальна дошка на честь Давида Генріховича Елькіна, який працював тут з 1930 по 1976 роки учня М.М. Ланге. Випадок, мабуть, унікальний: на одному будинку увічнена пам’ять вчителя і учня.
Давид Елькін і його учні займалися проблемами сприйняття часу. Монографія Д.Г. Елькіна «Сприйняття часу» була оцінена 1-й премією К.Д. Ушинського. Вчений і його послідовники вивчали питання загальної, дитячої, педагогічної та інженерної психології, опублікувавши понад 200 робіт за даними темами.
На честь видатного філософа
Психологія, філософія, логіка … Ці галузі знання часто існують, тісно взаємодіючи між собою.
Ще одна меморіальна дошка на фасаді університету встановлена на честь філософа Авеніра Івановича Уйомова.
Хоча професор Уемов починав свою роботу не в Одесі, справжнім фахівцем він став саме в нашому місті, де з 1964 по 1973 роки, а потім з 1996 року працював в університеті імені І.І. Мечникова, захистив тут докторську дисертацію.
Займаючись питаннями системного підходу в філософії, він обґрунтував основи його застосування в інших науках: в логіці, лінгвістиці, політології, фізики, прав і т.д.. Він передав свій творчий настрій своїм учням.
Він заснував системний філософський семінар, на який приходили студенти, аспіранти, які приводили своїх учнів.
Під керівництвом Авеніра Івановича понад 30 фахівців захистили кандидатські і докторські дисертації, він сам написав близько 500 наукових статей, монографій.
Астрономи, увічнені у граніті
У свого роду університетському пантеоні є меморіальні дошки на честь двох астрономів, що розташовані поруч. Одна присвячена пам’яті Олександра Яковича Орлова, який з 1913 по 1934 роки працював в університеті, втора – Георгію Антоновичу Гамову – студенту (1921-1922 рр.) Університету, а в ті роки – Інституту народної освіти.
Обидва вчених придбали світову популярність. А Я. Орлов – у себе в країні.
Вчений займався дослідженнями в різних галузях астрономії та суміжних наук, розробив нові методи гравіметрії, створив гравіметричні карти України, Європейської частини Росії, Сибіру і Алтаю і зв’язав їх в єдину мережу.
Олександр Якович став відомий як організатор наукової діяльності, зробив багато для розвитку астрономії в Україні. Був головним ініціатором створення Полтавської гравіметричної обсерваторії та Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР.
На відміну від А.Я. Орлова, Г.А. Гамов став відомим в США, куди він поїхав, тому що побоювався арешту через свої зв’язки із вченими Заходу, що в 1930-х роках було дуже непопулярним серед лідерів СРСР.
Прославився вчений своїми роботами із квантової механіки, атомної та ядерної фізики, астрофізики, космології, біології; розробками в області теорії «гарячого Всесвіту». Він уперше чітко сформулював проблему генетичного коду.
Широку популярність Г. Гамов отримав після публікації своїх науково-популярних творів, в яких він доступною мовою розповів про сучасні наукові уявленнях.
Для повного уявлення, про те, як в університеті імені І.І. Мечникова шанують пам’ять про випускників і заслужених працівників колишніх років, слід згадати меморіальні дошки, встановлені: на будівлі історичного факультету на честь професора-історика В.Н. Станко, археолога, етнографа; на будівлі факультету хімії і фармації на честь А.Є. Глаубермана, фізика-теоретика, творця ряду українських наукових шкіл; у вестибюлі головного корпусу університету на честь Героя Соціалістичної Праці, професора Н.Ф. Герасюти, великого фахівця в галузі ракетобудування.
Безумовно, не можна обійти увагою бюст математика Олександра Ляпунова, які міститься у внутрішньому дворику університету.
Меморіальні дошки, барельєфи, пам’ятники на честь видатних людей, пов’язаних з ім’ям Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, були встановлені в різні періоди розвитку нашого міста і на честь абсолютно різних людей. Однак їх об’єднує одна спільна риса – всі ці люди працювали на благо міста і країни, використовуючи знання, отримані у найстарішому на півдні України вищому навчальному закладі. І це тільки далеко не весь список. Втім, для увічнення пам’яті інших вчених є права частина фасаду головного корпусу, як і його бічні сторони.
