Четвер, 28 Березня, 2024

Старовинні храми Одеської області

Одещина є регіоном, де дуже багато святих місць і храмів. 

Кожен з них славиться неймовірною силою, величчю, красою, і, звичайно ж, унікальною історією, пише odessa-future.com.ua.

У нашому матеріалі, з посиланням на ua.igotoworld.com, ми розповімо про деякі старовинні храми, які знаходяться на території Одеської області. 

Татарбунарська святиня 

Місто Татарбунари славиться красивим і старовинним храмом, який є Свято-Успенською церквою, яка була зведена в 1877-мом. Місце, де вона на даний момент знаходиться, колись було місцем розташування дерев’яного храму. 

Роком появи першої святині був 1814-тий. Той же рік ознаменувався утворенням приходу. 

Вид кам’яного храму за формою нагадує хрест, з дзвіницею, де деякі дзвони збереглися ще від дерев’яного храму. Найбільший досягає семисот кілограмів. 

Оформлення зовнішнього оздоблення представляють небесно-блакитні стіни і золоті куполи. 

Свято-Успенської церкви вдалося діяти навіть в радянський період. Вона постійно була відкритою, на відміну від більшості інших святинь. Колись при храмі діяли освітня і притулкова установи, куди приходили знедолені. 

У минулому столітті до кінця 80-х храм отримав офіційне визнання, а в 1991-шому його статус був зареєстрований. 

Вилківський храм 

Мова йде про Святомиколаївську церкву. Зведення цієї культової споруди проходило протягом 1906-1913-тих. 

Святиня оснащена великим куполом і прибудованою дзвіницею. 

Храм стоїть на дуже хорошому місці, з прекрасним видом на Дунайську річку.

Зовнішній вигляд храму надано ніжно-блакитним кольором, що робить акцент на його естетичному вигляді. Поверх входу розташовується місце двох’ярусної дзвіниці. У приміщенні храму донині проводяться служби липован (старообрядницької релігійної групи). 

Внутрішнє оздоблення оснащено лавками, але вони призначаються хворим і людям похилого прихожанам. 

Крім цього церкву поділяють жіноча і чоловіча частини. 

Територія, яка оточує храм є облаштованою, догляд за нею здійснюється місцевими віруючими, і церковними служителями. 

До речі, ця святиня є найновішим Вилківським храмом. 

Святиня з елементами фортеці 

 

Місцем розташування цього храму є легендарний старовинний Білгород-Дністровськ. А говоримо ми про Свято-Георгіївську церкву, яка також є місцевим архітектурним пам’ятником. 

Часом будування цієї святині є перша половина дев’ятнадцятого століття, і етнічні болгари, які проживають в цьому краї, наділили її особливим значенням. Храм був зведений архітектором Заушевичем, якому вдалося прекрасно поєднати храмові елементи і елементи фортеці. 

Болгарську святиню наділили оригінальними напівкруглими стінами і великим куполом. 

В період 1934-1995-тих святиня була закрита. 

На даний момент вона відреставрована і була проведена заміна фасадних розписів за допомогою сучасних матеріалів. 

На сьогоднішній день в храмі проводяться церковні служби . 

Храмова особливість полягає в старому кладовищі, яке закрили в 30-ті роки минулого століття. На цьому місці збережені князівські могили Волконських. Також тут можна побачити пам’ятник знаменитих білгород-дністровців.

Старовинна церква Білгород-Дністровського 

Вона була побудована греками в тринадцятому столітті. Однак на сьогоднішній день залишилося дуже мало схожості з давньою святинею. 

Але за твердженнями вчених, святиня є унікальною. Згідно з окремими відомостями, це місце ще в третьому столітті було місцем розташування християнського храму. 

Загалом, розміри церкви невеликі, але вона здається масивною і величною. 

У п’ятнадцятому столітті тут була візантійська екзархна резиденція Молдавського князівства. А в середині чотирнадцятого століття там був похований Іван Сучавський, чиї останки через певний час були перевезені в румунську Сучаву. 

Коли панували турецькі завойовники храм зруйнували вщент і відновили його лише в шістнадцятому столітті. 

У дев’ятнадцятому столітті було проведено будівництво невеликої дзвіниці, яка діє до цього дня. 

Краса храму підкреслена м’яким блакитним кольором стін, який має особливо приголомшливий вигляд на тлі блакитних небес. 

Щоб побачити святиню і міську гордість віруючі і релігійні історики приїжджають сюди тисячами, де вони можуть опинитися в неповторній храмовій атмосфері. 

Відвідуванням даного місця можна чудово доповнити основну програму відпочинку. 

Храм в Кулевчі 

Йдеться про Миколаївську церкву, яка розташовується в Кулевчі, поруч з яким знаходиться Сарата. 

Це місце ще до недавніх пір представляло собою простий сільський храм. 

Але після початку мироточення ікон та вчинення інших чудес, сюди почали безперервно слідувати прихожанські натовпи, щоб своїми очима побачити і увірувати в істинність чудес. 

Храм є невеликим з тільки одним золотим куполом. На його території висаджені квіти у великій кількості, споруджені лавки, щоб у численних парафіян та паломників була можливість перепочити після богослужіння. 

Внутрішнє оздоблення прикрашено іконами, а на напівкруглій невисокій стелі можна побачити розписи у вигляді малюнків на біблійну тему. Загалом, внутрішня і зовнішня частина храму оформлена тихим і спокійним блакитним кольором, за допомогою якого можна налаштуватися на мирний і гармонійний лад. 

Із задньої частини храму можна побачити дерев’яну каплицю, де традиційно, кожен може помолитися і залишити записку зі своїми бажаннями, яку потім покладуть в щілину за іконою або безпосередньо в стіну. 

Храм в кінці дев’ятнадцятого століття заснували болгарські переселенці. 

В останні кілька років сюди стали здійснювати масові паломництва через декілька чудотворних ікон. 

Казанська ікона Божої Матері відома тут, як “Кулевчанське диво”. До Великодня її прикрашають за допомогою свіжих лілій, і з кожним разом відбуваються чудеса, – квіти сохнуть, а потім знову дають паростки, які до Трійці перетворюються на повноцінні свіжі лілії. 

В перший раз чудо в храмі сталося більше, ніж десять років тому, коли почала мироточити ікона, на якій зображені мучениці Віра, Надія, Любов та матір їх Софія.

З того часу на це місце стали з’їжджатися паломники, щоб зробити ритуал миропомазання. 

З цією іконою чудес більше не було, зате стали мироточити інші святі образи, серед яких ікони, де зображені: мучениці Варвара і Катерина, князь Володимир, Божа Матір і Іоанн Богослов. До слова, на останніх двох крапель було найбільше. 

Крім світу, на церковних іконах з’являються і крапельки крові. 

Святиня навіть відвідувалася судмедекспертами, які займалися перевіркою складу речовин, які виділяються з ікон. Як же здивувалися криміналісти, коли вони з’ясували, що мира і кров з різних ікон наділені ідентичним хімічним складом. Саме з цієї причини віруючі тисячами здійснюють паломництва в святиню, бажаючи зцілити душу і тіло. Тому довгі черги біля храмового входу є нормальним явищем. 

Але приїхавши сюди, потрібно не забувати про свій зовнішній вигляд. 

В силу того, що храм є православним, жінок, одягнених у штани і короткі спідниці, у приміщення не пустять. До того ж, жінки повинні обов’язково покрити голову. 

Фото: ua.igotoworld.com

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.