Вівторок, 24 Травня, 2022

Одеські покинуті будівлі, про які ми забули

У зв’язку з військовим становищем та певними обмеженнями, пов’язаними з ним, відчувається особлива тяга до безтурботних прогулянок містом, якими ми могли насолоджуватися у мирний час, тим більше, що в нашому місті є де погуляти, і на що подивитися. Далі на odessa-future.

Ось, наприклад, одеські покинуті будівлі.

Одеса є лідером серед українських міст, за критерієм чисельності покинутих будівель, площа яких перевищує сімдесят тисяч квадратних метрів.

Дуже багато з цих споруд знаходяться на межі зникнення.

Наш матеріал з посиланням на myod.info ми присвячуємо саме таким об’єктам.

Про готель “Одеса”

Роком будівництва цієї споруди є далекий 2001-й, а іі місцем розташування є територія Одеського морського вокзалу. Відповідно до авторського задуму вона повинна була мати вигляд вітрила.

У 2011-му готельний заклад, внаслідок низки проблем, з якими зіткнулися власники, перестав функціонувати та закрився.

З тих пір він був в покинутому стані протягом майже десяти років, про що одесити, як з’ясувалося, мало знали.

Так тривало до 2018-го, поки відомим одеським екстремалом Євгеном Датою, було прийнято одіозне рішення щодо того, щоб забратися в покинутий готель, та зробити дивовижні фотографії, як готельного закладу, так і панорами, що відкривалася з верхнього поверху.

За іронією, із занедбаною вісімнадцяти поверховою будівлею, яка в минулому була дорогим та великим готелем, знайомляться всі моряки та туристи, які прибувають у наше місто морськими шляхами.

Про одеський кінотеатр

Зведення будівлі відбулося 1909-го, а його архітектором був Тимофій Янчіс.

Спочатку вона була місцем розташування офіцерського клубу, де було казино, більярдноі та маленького кінотеатру.

У післявоєнний період кінотеатру вдалося знову запрацювати і стати повноцінним, шестизальним кінотеатром – єдиним подібним на той час у Радянському Союзі.

До початку 2000-х кінотеатру, через відсутність прибутку, довелося закритися. Згодом його виставили на продаж. Відповідно до проекту, приміщення кінотеатру мають виділити під сучасний торговий центр, однак, історичний фасад має бути збережено.

Про Великий паровозний цех

Даній унікальній будівлі у вигляді Великого паровозного цеху, стилем якоі є європейський ренесанс, судилося протягом тривалого часу входити до складу одеському заводу, назва якого присвячена січневому повстанню.

2013-го внаслідок спалаху знищився дах. 2015-го було здійснено зріз металевих ферм.

На даний момент паровозному цеху доводиться доживати свій вік. 

Однак розруху не вдається приховати навіть залишками неймовірної краси та величі, якими володіє ця споруда.

Про Деволанівський узвіз

Наше місто наділене не лише цілою плеядою занедбаних будинків, – у нас є ціла вулиця!

Територію Деволанівського узвозу, назва якого присвячена одному з тих, хто безпосередньо брав найактивнішу участь у заснуванні нашого міста, та першому архітектору, у наш час одесити, переважно називають “Канавою”.Там ви можете “познайомитися” з “Епсілоном” (колишнім заводом), казино-клубом Кристал Палас, та покинутими будинками. Всі ці “знахідки туриста” розташовані зовсім неподалік від найвідомішої одеської вулиці, якою, звичайно, є Дерибасівська.

Про Будинок-праску

Трикутна форма цієї будівлі дала йому таку незвичну назву. Іі побудували ще в двадцятому столітті, і навіть сьогодні вона не перестає вражати своєю неймовірно красивою архітектурою.

На жаль, через байдужість чиновників та підрядниками, ця дивовижна споруда майже повністю знищена.

Іі зарахували до низки аварійних ще у вісімдесятих роках.

1989-го розпочався процес часткового розселення мешканців напередодні капітального ремонту.

Проте нові квартири змогли отримати далеко не всі, тож деяким довелося залишитись на колишньому місці.

Поки, протягом майже тридцяти років, проводилися ремонтні роботи, будівля стала абсолютно непридатною для проживання, – фасадна частина вкрилася тріщинами, а підвальне приміщення багато разів було затопленим. Виходячи з усього, “прасці” теж доводиться доживати свій вік.

Про Чкаловський санаторій

Цей санаторний заклад є комплексом з будівель, де колись надавалися найкращі оздоровчі послуги у Радянському Союзі. Деякі з них були побудовані у дев’ятнадцятому столітті.

Спочатку ця територія була місцем розташування дачної садиби такої відомої одеської особи, як Григорій Маразлі. Він був головним меценатом нашого міста.

Колись вона була прикрашена скляним куполом, а деталь у вигляді металевого каркасу замовляли у Сполучених Штатах.

На сьогоднішній день нам залишається “насолоджуватися” лише руїнами. Однак, деяким санаторним корпусам вдається все ще працювати та приймати пацієнтів.

Про катакомби

Про одеські катакомби говорять, як про найбільші на всій планеті. Своєю довжиною вони сягають від двох з половиною до чотирьох тисяч кілометрів. Їх складовими є рукотворні тунелі та природні порожнини, що заглиблюються на тридцять п’ять метрів.

Час наклав на них свій відбиток, і деякі тунелі обвали перетворили на ряд руїн.

Професійні дігери та авантюристи-аматори щорічно досліджують ці місця на предмет скарбів одеських бандитів та скарбів піратів, легенди про які одесити так люблять переказувати.

Для когось спуск на територію одеських катакомбів буває останнім.

Незважаючи на те, що катакомбні екскурсії є досить частим заходом, загальний стан тунелів має доволі сумний стан і особливої ​​користі для міста та міської скарбниці вони не приносять.

На даний момент зруйновано понад дві тисячі кілометрів одеських катакомб.

Про Куяльник

Куяльницький санаторний заклад, який заснували майже двісті років тому, є найстарішою та найвідомішою здравницею в нашій державі.

Більшість санаторних корпусів давно закрили, – в їхніх приміщеннях не можна перебувати через їх аварійний стан.

Серед трьох найбільш старовинних корпусів відреставрувати вдалося лише два.

Люди на територію знаменитих куяльницьких лиманів щороку приїжджають дедалі менше. А легендарному курорту переважно вдається зацікавити тих, хто отримує задоволення від екстремальних відчуттів, які дарують їм занедбані місця.

Фото: myod.info

Latest Posts