Четвер, 27 Січня, 2022

Ніжинська, 71, або спогади про обстріл Одеси в червні 1905 року

Будинок №71 по вулиці Ніжинській нічим особливим не відрізняється. Він виконаний у стилі еклектики та історизму – таких будинків в Одесі багато. Він був побудований у 19-му столітті, що також не є характерною рисою. Однак, якщо добре придивитися до його історії, можна відзначити цікаву історичну деталь, пов’язану з революційними подіями 1905 року. Далі на odessa-future.

Постріл “Потьомкіна”

Червень 1905 року. До одеського рейду підійшов панцерник “Князь Потьомкін-Таврійський”. 29 червня гармати бунтівного корабля дали кілька залпів по місту. Одна з бомб, випущених гарматами бунтівного корабля, потрапила в карниз будинку № 71 (був відомий як будинок Фельдмана), недалеко від кутової частини даху. Потім смертоносний тягар із жахливою силою впав на тротуар, а саме на розі Ніжинської та Спиридонівської. Тут же триповерховий будинок зник у клубах пилюки та диму.

На вулиці Ніжинській, на сусідніх Спиридонівській та Гульовій (сьогодні – вулиця Льва Толстого) було чути крики городян, що проходили повз. Їх приголомшив звук від падіння бомби.

Коли пил вщух, перехожі побачили велику пробоїну, яка утворилася у фасаді будівлі.

Від пострілу “Потьомкіна” постраждали телефоні та телеграфні кабелі. Навпаки, попри сильну вибухову хвилю, у віконних отворах уціліло майже все скло.

Страшно було всім, крім фотографів

Уявити, який страх опанував мешканцями будинку № 71 та сусідніх із ним помешкань, достатньо складно. Охоплені панікою одесити з цього кварталу поспішали сховатись у найближчих підвальних приміщеннях (бомбосховищ, пристосованих для цих цілей, тоді ще не було).

Здавалося, страшні події не злякали лише одну категорію людей – одеських фотографів. Це сьогодні фотографією нікого не здивувати. А тоді. Фотографи злетілися на місце події і почали робити один знімок за іншим, а на вулиці накопичувалися юрби роззяв. Деякі зі старожилів навіть згадали події майже 50-річної давнини, коли місто обстріляла англо-французька ескадра.

Маленький “уламковий” бізнес.

Коли трохи стихла паніка, люди стали приходити до тями, а найпідприємливіші тут же зайнялися комерцією. Місцеві хлопчаки почали збирати уламки від бомби та продавати кожному охочому по рублю за штуку. Торг, треба сказати, йшов досить вдало. Сьогодні деякі колекціонери одеської старовини віддали б набагато більшу суму, щоб стати володарем історичної реліквії за умови, що продавець міг би довести цей факт.

Під одним поваленим деревом знайшли важкий гвинт від бомби. Людині, якій випало таке везіння, запропонували за артефакт цілу “десятку”. Але двірник забрав експонат і віддав поліції.

Після тих подій будинок пережив досить спокійно ще дві революції, три війни. У ньому жили різні люди, зокрема й співробітники спецслужб, про що повідомляють дві таблички біля воріт. Судячи з текстів, написаних на маленьких металевих прямокутниках, тут проживали офіцери НКВС Микола та Сергій Кудрявцеви (можливо, брати), розстріляні у 1938 році. Щоправда, у той період понять “офіцер” у лексиконі ні армії, ні каральних структур не було; були поняття “командир” (армія) та “співробітник” з поділами за персональними званнями.

Сьогодні цей будинок знаходиться у досить сумному стані. Вікна, що виходять на вулицю Спиридонівську, майже всі темні. На першому поверсі будинку знаходяться салон краси та комп’ютерний магазин.

Latest Posts