Субота, 25 Червня, 2022

Минуле одеської вулиці Пішонівської

На вулиці Пішонівській, здається, минуле мирно сусідить із сьогоденням. Адже старі малоповерхові будинки успішно співіснують із багатьма сучасними багатоповерховими житловими будинками, які з’явилися відносно недавно. Далі на odessa-future.

Однак у нашому матеріалі, з посиланням на uc.od.ua, ми розповімо вам про історію цієї дивовижної одеської вулиці.

Чому цю вулицю назвали Пішонівською?

Вся справа в тому, що коли нашому місту виповнилося лише 3 роки після його офіційного заснування, в 1797-му тут уже діяла фабрика пудри, яка належала колишньому французькому капітанові Пішону. Підприємство мало 7 млинів. Варто зазначити, що йдеться, звичайно, не про Дальні Млини.

Спробуймо припустити, що до Одеси Пішон потрапив тоді, коли Французька революція була у самому розпалі. Можливо, він навіть намагався врятуватись від гільйотини.

З того моменту, як про фабрику згадали вперше, її власник набув гарної репутації. Продукція його фабрики масово використовувалась Леонардом, знаменитим одеським перукарем, який до того, як емігрував до Одеси був особистим куафером Марії-Антуанетти.

За спогадами Олександра Дерибаса, пудра, яку виробляли на Пішонівській фабриці, значно полегшувала роботу Леонарда.

Пізніше Пішоном було прийнято про розширення спектру продукції підприємства. Все тому, що мода на пудру потихеньку йшла.

Коли в 1837-му в Одесі проводилася торгово-промислова виставка, крохмаль з Пішонівської фабрики був оцінений дуже високо.

Починаючи з 1834-го і до своєї кончини в 1849-му, Пішон займався будівництвом одеського водопроводу.

З благодійною метою він навіть обіцяв безкоштовно постачати воду військовому шпиталю і сиротинцю.

Після того, як Пішон помер, “водопровідний проект” перейшов до рук купця Тимофія Ковалевського.

Варто зазначити, що йдеться не про того Ковалевського, на честь якого вулицю Пішонівську назвали в 1945-му. Тоді назву вулиці присвятили одеситу та зоологу Олександру Онуфрійовичу Ковалевському.

Відомості про колишніх власників

Там, де починається Пішонівська, колись знаходилася будівля міського ремісничого училища, яка в наші часи змінилася автодорожнім технікумом.

Слід сказати, що до наших днів дійшло чимало відомостей про власників будинків на Пішонівській.

Так, на початку двадцятого сторіччя будинок номер три належав Марії Дуніній-Козицькій. Власником будинку номер сім був Іван Ізбіцький, а будинку номер дев’ять – Леонтій Шимановський.

Власником будинків номер два та чотири був Улянський. До речі, у цих будинках було два магазини, тільки в одному продавали бакалію, а в іншому – аптекарський посуд.

У будинку номер шість, власником якого був Остринський, виробляли вапно та алебастр.

Будинок номер десять був відомий завдяки “Міському народному училищу”, яке там знаходилося.

У будинку номер тринадцять також продавали аптекарський посуд, а одне з приміщень було надано міському кредитному товариству.

Будинок номер п’ятнадцять належав Михайлу Бродзяну, а будинок номер сімнадцять – Олексію Назо.

Ну, а власником будинку номер тридцять три був Антон Фінк-Вінницький.

Фото: od.vgorode.ua

Latest Posts