Одеса зобов’язана своїм колишнім благополуччям представникам багатьох національностей, в тому числі грекам. Про багатьох з них написані статті, книги. Але, навпаки, є і такі, про кого ми дізнаємося із джерел на грецькій мові. Один з таких людей – Орестіс Мальтос, син доктора філології та музики Анастасіоса Мальтоса (1851-1927). Деякий час Мальтос-старший служив в університеті міста Афіни, а після закінчення дисертації його запросили викладати старогрецьку мову в навчальних закладах Одеси, пише odessa-future.com.ua.
Молоді роки
Мальтос-молодший народився в 1908 році, а в 1919 році вся сім’я поїхала в Афіни, де Анастасіос продовжив свою викладацьку діяльність.
З 1925 по 1930 роки Орестіс навчався в архітектурній інженерній школі Афінського національного технічного університету в період, а після закінчення працював над програмою Міністерства освіти з будівництва нових шкільних будівель під керівництвом професора Ернеста Емпрара.
У 1930 році молодому архітекторові була присуджена стипендія «Коргіаленіон Атлон», що дозволило йому провести два роки в Парижі і рік в Берліні. У столиці Франції Мальтос відвідував заняття в студії професора Патуйє зі, а також працював в майстерні великого французького архітектора Ле Корбюзьє на вулиці Севр. У Берліні він займався дослідженням пристрою лікарень, результати якого зацікавили Управління архітектурних досліджень Міністерства охорони здоров’я.
Повернувшись до Греції, Мальтос приєднався до кола прихильників сучасного руху, які регулярно збиралися і розмовляли на вулиці Скуфа. У 1933 році він взяв активну участь у Четвертій Міжнародній конференції по сучасній архітектурі (CIAM), як в роботі конференції, так і в сумнозвісній поїздці делегатів на Егейські острови. У наступний період він розширив свої знання, здійснивши ділові та пізнавальні поїздки в Америку і Англію, де він відвідав місцеві лікарні, про яких залишив три рукописних томи записок.
Робота в Міністерстві
З 1933 по 1937 рік архітектор працював позаштатним співробітником, а з 1937 року був прийнятий на роботу в Технічну службу Міністерства соціального забезпечення в якості глави Архітектурної служби, де йому в нагоді отримані під час закордонних поїздок знання.
Треба сказати, що повністю віддавався своїй роботі. До виходу на пенсію він служив в спеціальній технічній службі Міністерства соціального забезпечення.
Колеги відзначали, що Мальтосу були чужі професійні та академічні амбіцій, а свої талант і досвід він прагнув і направляти на чітке виконання своїх службових обов’язків у Міністерстві, приділяючи особливу увагу дослідженням медичних установ.
Стараннями Орестіса Мальтоса були створені кабінети для шкіл фельдшерів і медсестер в Піреї, для пологового будинку – лікарні “Маріка Іліади”, для Головної державної лікарні.
Архітектор жив у своєму будинку в Філоті, який побудував сам. У своїй композиції і морфологічної опрацюванні він використовував елементи, які свідчать про його плідне перебування в міжвоєнному Сучасному русі, і його інформацію про останні події.
Прожив Орестіс Мальтос до 91 року і помер в 1999 році.
Головне фото – батько архітектора
