З вулицею Приморською чомусь у багатьох одеситів пов’язані не дуже приємні враження та асоціації. Десь, звичайно, їх зрозуміти можна, – явище постійного активного трафіку і близьке розташування порту, яке стає причиною всіх наслідків, пише odessa-future.com.ua.
Але в той же час, зовсім поруч з цією вулицею знаходяться найголовніші одеські пам’ятки, тому, рано чи пізно, пройтися по цій вулиці все ж таки доведеться.
У нашому матеріалі, з посиланням на followers.ua, ми хочемо поділитися з вами історичними фактами про цю, не дуже улюблену одеситами вулицю.
Факт 1.
Вулиця з безліччю назв
Всупереч тому, що місцем розташування вулиці Приморської є припортова і приморська (вибачте за тавтологію) зона, її історія є досить непростою.
1830-ті є періодом появи перших відомостей про цю вулицю. У той період вона була відома, як вулиця Ливарна. Вже пізніший період її почали називати Набережною, Приморською, Морською.
У радянський період її назва була присвячена Степану Халтуріну, Старостіну і Суворову.
Ще в 1830-1840-х кожний спуск, місцем розташування якого є верхнє плато на Приморському бульварі, йшов не за напрямком широкоі вулиці, а прямо в саме море, проте, вже в 1829-му потихеньку припортова територія почала перетворюватися на вулицю Приморську, а роком, коли почалося перше (відоме, на сьогоднішній день) замощення “шляхів уздовж по прибережній лінії, початкова точка якої представлена Військово -практичною гаванню, а кінцева – Пересипом” був 1829-тий.
Факт 2.
Про стару церкву
Її місцем розташування була зона, де сьогодні знаходиться в’їзд на територія морського вокзалу.
У 1851-му заклали спорудження каплиці і храму Всіх Святих.
Каплиці довелося розташуватися по сусідству з Гігантськими (як їх тоді називали) сходами (це ми про наші легендарні Потьомкінські).
На здійснення процесу зведення були виділені гроші відставного майора Трохима Драгутіна.
Представниками його арештантських рот та здійснювалося проведення будівельних робіт щодо сходів.
У 1862-му будинок церкви було перебудовано, і в результаті він перетворився на Миколаївську приморську церкву. У 1929-му вона була закрита, а через чотирирічний період – знесена.
Факт 3.
Історія одеського фунікулера
В 1902-му відбулося відкриття “підйомноі машини”, початковим пунктом руху якої була Приморська, а кінцевим – Миколаївський бульвар. Звісно, йдеться про знаменитий фунікулер, якому вдалося з перервами функціонувати до 1969-го.
У 1970-му відбулося відкриття ескалатора, завдяки якому вдалося пов’язати територію Приморського бульвару та вулицю, назва якої присвячена Суворову.
У 1990-х він був закритий, – причиною стала нерентабельність.
З 2005-го на Приморській можна виявитися за допомогою нового фунікулера.
Цікавим є той факт, що в дореволюційний час вартість проізду досягала двох та трьох копійок, – все логічно, адже дорога вниз більш дешева, а вгору – дорога.
Фунікулер сильно рекламували, і ось про що йшлося в його рекламі за 1903-й: “дана дорога сприяє найкоротшому сполученню центральної частини Одеси з портовою зоною та об’єктами, які там знаходяться”.
Факт 4.
Про тутешній вокзал
Сьогодні Приморська зберегла споруди, які колись являли собою одеський портовий вокзал.
Не варто дивуватися у зв’язку з такою назвою.
До 1970-х на територію портового вокзалу дуже часто приходили поїзди у вигляді пасажирських поїздів.
У наш час про це вже нічого не свідчить, а колись приїжджі висаджувалися прямо поряд з такою одеською пам’яткою, як Воронцовська колонада та перше, що їм вдавалося побачити в нашому місті – це якраз і була територія вулиці Приморської . Однак чомусь все ж таки судилося залишитися. І це кілька споруд 1907-1910-х, які за стилем відносяться до модерну. А відносилися вони до об’єкту у вигляді Південно-Західної залізниці.
Споруді вдалося зберегти дату, коли почалося зведення. Але архітектурному декору сьогодні доводиться сусідити з звичними кондиціонерними установками.
До речі, це місце було відправною точкою для “парових трамваїв”, які йшли у бік Куяльницького лиману.
Факт 5.
Про підпірні стіни
В принципі, всю Приморську можна вважати однією великою стіною. По всій вуличній довжині можна побачити величезну кам’яну стіну, яка нагадує змію, і яку перериває лише Військова балка.
Будівництво подібних підпірних стін відбувалося у дев’ятнадцятому столітті для того, щоб захищати схили і запобігти їх сповзанню у напрямку до моря.
Для цієї мети відбувалося використання найдешевшого і доступного матеріалу у вигляді каменя черепашника.
Факт 6.
Про Приморські купальні
Недалеко від території, де сьогодні розташовується Грецький парк, раніше було місце закладу з теплими морськими ваннами.
Сандомирський у своєму путівнику за 1911-тий, дуже добре висловлювався на адресу одеських купалень : “Морські купальні в Одесі призначаються в якості чудових терапевтичних процедур. Зокрема, такі купання являють собою справжнісіньке зміцнення після того, як скористався лиманами”. У них була сезонна робота (квітня – вересень). Випробувати на собі такі процедури коштувало п’ятдесят копійок.
Факт 7.
Про сходи, які вели до самоі морськоі зони
Кожні з трьох сходів, про які згадувалося в одеському путівнику в 1911-му, спускалася до вулиці Приморської.
Про Миколаївські сходи (її місце розташування є Миколаївський бульвар) говорили, як про чудову споруду світового рівня. А Гоголівські сходи характеризували, як дуже посередній і непомітний об’єкт, а виділяла іх лише іхня висота.
У 1911-му з тут можна було насолоджуватися чудовим видом моря, порту, естакади, а вдалині показувалася Пересип та заводи.
Фото: followers.ua
