12-го грудня 1862-ого відповідно до наказу, який був виданий російським військовим міністром Дмитром Мілютіним в Південній Пальмірі було реалізовано створення військового округу, чия роль в імперській історії була колосальною, пише odessa-future.com.ua.
Саме про це піде мова в нашому матеріалі з посиланням на timer-odessa.net.
Реформений період
Коли Кримська війна російською державою була програна, прийшов початок періоду, який приніс з собою радикальні реформи щодо відновлення і перетворення кріпосницькоі імперської держави.
Лютий 1861-го ознаменувався звільненням від кріпосного статусу двадцять два мільйона селян. Почалося створення органів, які займалися б місцевим самоврядуванням, у судовій владі намічається процес реорганізації.
Реформений вплив відбився і на військовій сфері. Військова реформа розроблялася і здійснювалася на чолі з особистістю, про яку ми вже згадували вище, – Дмитром Мілютіним, який займав пост військового міністра.
Імператором Олександром Другим була надана повна підтримка всіх його міркувань щодо армійського перетворення.
Армійські нововведення
Протягом реалізації змін і нововведень під назвою реформений період, ліквідація торкнулася поселень з військовослужбовцями, був дуже швидко скорочений солдатський службовий термін, скасування торкнулася і покарань тілесного характеру. Велика увага приділили аспекту підготовки кадрів офіцерського складу, солдатського навчання й виховання.
Процес скорочення армійської чисельності не заважає оснащувати військовослужбовців сучасними моделями зброї і бойовою технікою. Так, кожне стрілецьке військо було забезпечено новими гвинтівками, які мали збільшену бойову дальність, а артилерію забезпечили знаряддям, яке мало нарізні сталеві стовбури.
Зміни у військовому управлінні
Сильні перетворення відбулися і в системі, яка здійснювала управління військового характеру. На всій території держави з’явилися військово-окружні утворення, керівники яких завідували кожним військом, військовими закладами та установами в своїй місцевості.
Черга дійшла і до Одеси
Так , 12-го грудня 1862-ого відповідно до документа наказного характеру, виданим військовим міністром заснування подібного округу відбулося і в Південній Пальмірі, яка була містом з колосальним значенням для імперської держави.
Управління та керівництво
Кожне військо округу разом з військовою установою було в підпорядкуванні Новоросійсько-бессарабського генерала-губернатора. Через особливі окружні напрямки діяльності його командувач, який був в постійних контактах з флотським підрозділом, був нагороджений брейд-вимпелом.
Перший військовий окружний командувач в грудня 1862-ого був представлений в особі генерала-ад’ютанта, інфантерійского генерала Павла Коцебу.
Важлива мета
Центральний напрямок змін військового характеру полягав в тому, щоб створити окружну систему за освітою у військовій сфері. У 1913-тому в Південній Пальмірі відбулося відкриття Сергіївського артилерійського училища, а до цього в 1899-тому – кадетського корпусу.
Перший досвід
Серйозне випробування одеського окружного війська прийшло тоді, коли почалися Російсько-турецькі військові події 1877-1878-мих. В ході подібних дій військового характеру Модлінським, Прагським, Люблінським і Замосцським піхотними полками здійснювалася охорона чорноморського берега.
У числі солдатів Євпаторійського загону, який забезпечували охорону Кримської прибережної території, теж містилися бійці-одесити.
Геройський подвиг
Восьмий армійський корпус з військами, якими командував генерал Радецький показали хороші результати під час переходу через Дунайську річку і в першій сутичці з опонентом поруч з Сістовськими вершинами і за Сістовське місто. Поруч з Сістовим звели пам’ятник, присвячений героям, яким першим вдалося перебратися через річку.
Монументи з мармуру не дають забути кожного загиблого в результаті бою офіцера і рядового, які віддавали свої життя під час військових дій, за допомогою яких Болгарія стала незалежною.
Балканські події
Окружні війська відрізнялися активною дією в кожної бойової операції цієї військової кампанії. З Передовим загоном, яким командував генерал Гурко швидкістю і сміливістю відрізнялися військові учасники в особі одеських стрільців, які орієнтувалися в балканських проходах так само, як і кінно-дивізіонні артилеристи.
Після оволодіння територією, де розташовувалася стародавня болгарська столиця, вони перейшли через балканську зону і після взяття Шипки, досягли звільнення значної частини місцевості, де знаходиться Південна Болгарія.
Успіхи одеситів
Кожен кінно-дивізійний полк діяв разом з солдатами Східного загону, командування яким здійснювалося цесаревичем великим князем Олександром Олександровичем (в майбутньому – Його Імператорська велич Олександр Третій). З великим успіхом відбивати турецькі атаки вдавалося бійцям сорок восьмого піхотного Одеського полку, якому допомагали кавалеристи.
Здійснюючи авангардне загонове командування генерал-майору Леонову вдалося витримати 18-го серпня 1877-мого події багатогодинного бою з турецькими військами. За це йому вручили золоту шашку, інкрустовану діамантовими камінням.
Меморіали одеситів
Болгарські дороги, по яким йшли солдати Східного загону від річки Дунай до міста Єлена поруч з підніжжям Балкан, до сьогоднішнього дня можна побачити збережені братські могили, де спочивають російські воїни-визволителі, серед яких було багато одеситів.
Заслужена слава
У кожній важкій операції з великим успіхом діяла стрілецька бригада, якою командував генерал-майор Цвецінський. За допомогою демонстрації високих бойових якостей і героїзму під час Забалканського походу вони стали володарями заслуженоі нев’янучоі слави.
“Залізні” одесити
Велика мужність була проявлена воїнами, які входили до Шипкінського загону, яким командував генерал Радецький.Займаючи позиції протягом п’ятимісячного строку, їм вдавалося утримувати зону перевалу, яка володіла стратегічним значенням. Саме одеським стрільцям, коли йшли серпневі бої вдалося забезпечити припинення турецького натиску. Вони і під час походів, і під час боїв завжди займали передові позиції і йшли до переможного результату. Не дарма бригада увійшла в історію, як залізна.
Початок миротворчого руху
Ще однією славною і маловідомою сторінкою в історії окружного підрозділу є та, яка пов’язана з участю солдат кожного окружного війська в ході заходів, якими була розпочата сучасна миротворча місія такої структури, як українські Збройні сили і військ в складі Південного оперативного командування.
Ми говоримо про бажання внесення перемир’я і порядків в долю Критського острова, який був стомлений через конфлікти і багаторічних воєн. Найвищим велінням окружним командуванням було виділено два батальйонного формування і одна гірська батарея. Очолення загоном здійснювалося Шостаком.
Коли миротворці 6-го березня 1897-мого відходили в сторону острова, командувачем генералом графом Мусиним-Пушкіним було відзначено, що на територію острова прийдуть французькі, німецькі, австрійські, італійські і англійські солдати, але російські солдати повинні бути першими. І їм вдалося бути такими, при цьому вони були визнані місцевим християнським населенням, а також союзними військами.
Новий одеський окружний голова
У 1900-тому під час військових операцій щодо ліквідації боксерських повстань на території Китаю брала участь поважна людина в особі командира Сибірським армійським корпусом Каульбарса .
За заслуги його нагородили званням генерала і посадою помічника воєнізованого командування при Одеському військовому окрузі. Грудень 1903-тього ознаменувався тим, що він став главою округу.
Високі нагороди
Золотою зброєю нагородили і майбутнього дивізійного командира генерала-лейтенанта Церпицького. Його внесок в процес відновлення спокою на Маньчжурській території після розгромних подій боксерських повстань йому вручили вищу урядову китайську нагороду – орден з Подвійним Драконом.
Учасниками військових дій були кілька полків від стрілецьких бригад. Відповідно до указу, який підписав імператор Микола Другий 6-го травня 1901-го встановили особливу медаль, щоб вшанувати подвиги, які надали наші війська на китайських походах в 1900-1901-ших.
Початок Російсько-японської війни
7-го вересня 1904-го Південна Пальміра проводжала армійські війська, якими командував генерал-лейтенант Милов, і які йшли в Далекосхідну сторону на військові дії з японською стороною. У той же день Його імператорською величчю Миколою Другим був проведений огляд військ і він висловив побажання їм прославитися і здоровими прийти назад на територію Батьківщини. Після вони благословив їх за допомогою ікони, де зображений Спас Нерукотворний.
До кінця вересня військові прибули на територію Маньчжурії і відзначилися під час військових дій з японською стороною мужністю і терплячістю, і це враховуючи те, що втрати були дуже значними, – близько сімдесяти відсотків складу.
Період Першої світової війни
Коли почалися події Першої світової війни складу окружних військ був наділений сьомим і восьмим армійськими корпусами. Кожен з них був активним учасником під час військових дій, а командував ними кавалерійський генерал Брусилов.Березень 1916-того ознаменувався тим, що на чолі фронту опинилася людина в особі кавалерійського генерала Каледіна, а з квітня і до липня 1917-того він був замінений генералом-лейтенантом Корніловим.
У восьмого армійського корпусу під час величезної кількості боїв вдалося завоювати шану зі славою. Кількість його трофеїв є величезним, – полонених сто тридцять тисяч і знаряддя в кількості ста десяти.
Командир генерал Драгомиров відзначився введенням нововведення у вигляді методу ведення атаки, який почали застосовувати після того, як бійці пройшли невеликі артилерійські приготування.Навіть за один бій складу п’ятдесят четвертого Мінського полку вдалося взяти в полон те, що залишилося від розгромленого їм ворожого війська і їх генерала. За це полкового командира Бакрадзе удостоїли почесними нагородами.
Не один раз відрізнялися в військових діях одесити-стрілки при четвертій бригаді, яка протягом подій 1915-го стала дивізією. Їх подвиги в який раз підтвердили, що вони заслужено називаються залізними. Тільки офіцери одного тринадцятого стрілецького полку були удостоєні численними високими орденами, не кажучи вже про інших.
Період смутного часу
Перетворення суспільства внаслідок революційних подій февраля 1917-того , загострення фронтового положення, жахливого воєнізованого забезпечення та багатьох інших причин стали наслідком помітного падіння військової дисципліни. Поповнювалися дезертирні ряди, частішали випадки, коли командірний наказ відмовлялися доводити до виконання. Південна Пальміра виявилася перевантажена такими об’єктами, як військові частини.Дуже часто стали звучати фрази щодо відсутності доцільності в окружному штабі і командувачів військах. Одна з тих заходів, яка була спрямована на те, щоб запобігти розвалу армії полягала в тому, щоб її українізувати.
30-того листопада 1917-того в урочистій обстановці підняли українську державну символіку над штабною окружною спорудою. Однак суперечки між такими учасниками, як Центральна Рада, військові керівники, Румчерод, і одеське населення, – мали значний вплив на реалізацію даної стратегії. 24-того березня в одеській пресі написали, що командувачем військами округів отаманом Єльчаніновим був покинутий пост. Держава, і безпосередньо Південна Пальміра, впевненим темпом рухалася у напрямку Громадянської війни.
Таке завершення мала історія такого об’єкта, як Одеський військовий округ, що відноситься до першого формування. Його історичні події були продовжені в наступний період часу і в абсолютно іншій обстановці. Однак це вже зовсім інша історія …
