Південна Пальміра є найкрасивішим південним причорноморським містом.
Її пам’ятки і унікальні пам’ятники дуже вражають і вони вже давно носять статус національного надбання.
Практично кожен старий будинок є мовчазним кам’яним свідком давнього часу. Архітектура і велич таких споруд заворожує.
Південній Пальмірі вдалося зберегти ці шедеври до нашого часу, щоб у нинішнього покоління була можливість отримувати від них естетичне задоволення.
У нашому матеріалі на odessa-future з посиланням на myod.info, ми якраз розповімо про такі одеські споруди.
Про одеську біржу
Торговельна справа разом з морським портом є основними чинниками розвитку нашого міста.
Через 34 роки після того, як Південна Пальміра була заснована, вона продовжувала процвітати, багатіти і розширюватися.
У портовій зоні було безліч торгових суден з найрізноманітніших держав.
Так що одеські чиновники всерйоз задумалися про те, що потрібно будувати міську біржу.
У 1828-мому до нашого міста прибув імператор в особі Миколи Першого, який схвалив виділення для цієї мети грошових коштів з міського бюджету.
Для будівництва виділили територію в районі Приморського бульвару.
У 1829-тому помпезну будівлю почали зводити.
Перша біржова будівля була неймовірно красивою.
Через тридцять років, для того, щоб збільшити площу, спорудження вирішили перебудувати.
А після 1945-того внутрішнє планування знову реконструювали. Коли створили, так звану “другу біржу”, початкова споруда перетворилася на міську думу.
Про Маврокордатську церкву
На Французькому бульварі можна почути дзвін, який поширює невелика церковця, яка присвячена мученикам, Адріану і Наталії.
Сімейну церкву заклали в 1897-мому на території дачної ділянки, яка була у власності статського радника Матвія Федоровича Маврокордато, грецького мецената, який активно займався благодійністю в Південній Пальмірі.
Розкішну дачу пожертвували для того, щоб звести там притулок, куди могли б приходити незрячі люди і каліки.
Церковне приміщення було побудовано на особисті гроші Матвія Федоровича.
Про Кафедральний храм, названий на честь такої особистості, як Іоанн Кронштадтський
Ця споруда є ще однією визначною пам’яткою одеської історії.
Його місцем розташування є один з провулків на Французькому бульварі.
На шляху до церкви можна побачити величну арку. Сама будова прикрашена невеликою дзвіницею і трьома маленькими куполами.
У дворі можна також помилуватися невеликим садком, де можна побачити бузковий фасад самого спорудження храму.
Храм не наділений помпезністю. Однак колись він виглядав зовсім по-іншому.
Початком храмової історії є тисяча вісімсот сімдесят перший. І будувався він також вищезгаданим грецьким купцем, Матвієм Федоровичем, який і на цю добру справу виділив власні гроші.
Коли прийшла радянська влада, храм був закритий.
У 1941-1943-х в храмі, з легкої руки румунських окупантів, була стайня.
Коли війна закінчилася внутрішня частина храму стала лісопилкою .
У 1991-ому святе місце почали відроджувати.
І зараз ми можемо побачити тут не що інше, а саме храмову споруду.
Про легендарний Пасаж
Цій готельній споруді вже друга сотня років . І іі відвідують тисячі туристів.
Незважаючи на все пережите, ій вдалося не втратити свого початкового призначення.
Як і колись, сьогодні вона викликає асоціації багатства, торгівлі, розкоші і красивого життя. У 1898-мому його побудував первогільдійний купець Менделевич.
І цей готельний заклад вважався найвишуканішим, найкрасивішим і найрозкішнішим в усій державі.
Фешенебельний заклад вже в той час було оснащено електрикою, ліфтом, телефоном і паровим опаленням.
На сьогоднішній день це місце є неймовірно відвідуваним.
Коли будівельні роботи підійшли до кінця, це місце стало небаченим досі в Південній Пальмірі новим торговим центром.
Перший поверх розміщував приміщення найдорожчих магазинів.
Наявність легких архітектурних елементів, чудовоі обробки і магазинів від знаменитих, як зараз кажуть, брендів залучали і продовжують залучати величезну кількість покупців.
Особливою ефектністю споруда, яка прикрашає скляний дах, наділяється у вечірній час, коли іі висвітлює електричне світло.
У НЕПівський період тут було місце різних радянських організацій, і магазинів.
Готельний заклад продовжував працювати і бути затребуваним нарівні з магазинами.
Зовнішність архітектурного ансамблю в сучасних реаліях така сама, як і в дев’ятнадцятому столітті. І він являє собою одеську історичну культурну спадщину.
Про Свято-Троїцький собор
Багатонаціональна Південна Пальміра завжди була місцем проживання віруючих, які відносять себе до різних релігій і конфесій.
Усім їм потрібні були власні культові споруди, які відповідали б канонам їх віросповідань і задовольняли б релігійні потреби.
Деволан зайнявся розробкою першого генерального плану щодо розвитку Південної Пальміри, і він в цьому документі врахував це проблемне питання. Згодом імператриця Катерина Велика схвалила цей папір.
У Південній Пальмірі стали масово будувати церкви, куди змогли б приходити парафіяни, які відносять себе до різних церков і конфесій.
У 1795-тому Катеринославським митрополитом Гавриїлом був відслужений молебень на території, де скоро було покладено початок земельних робіт для створення фундаменту, який в майбутньому перетвориться на Грецький Свято-Троїцький храм.
Храмова споруда була добудована і освячена в 1808-мому.
Вона входить в число одеських церковних споруд, які є найстарішими православними церквами в нашому місті.
Ій більше двохсот років, однак ій вдалося зберегти свій первісний вигляд до сьогоднішнього дня.
У дев’яностих Свято-Троїцький собор почали відновлювати.
У радянський період він не діяв.
Внутрішню частину з похованнями розграбували. Верхню частину куполів з дзвіницею знесли. А приміщення старовинного храму перетворили на спортивний зал.
Однак в 1944-тому сакральній будові пощастило знову опинитися в руках свого справжнього власника, яким є Православна церква.
Фото: myod.info
