Середа, 27 Жовтня, 2021

Що було до Одеси

Одеса — прекрасне місто з багатою історією, але з’явилося воно не на порожньому місці. На цих територіях було безліч найрізноманітніших поселень. Те, що ми маємо сьогодні — це не результат забудови пустиря, а наслідок множинних реформ… та історичних жертв, як це завжди і відбувається. Отже, що ж було до Одеси? Далі на odessa-future.

Землі Атлантів й Атен: грецькі поселення

Предмети античного мистецтва зберігаються в різних музеях міста, але побачити докази перебування еллінів на цих землях можна навіть просто прогулюючись Приморським бульваром: посеред пішохідної зони встановлена ​​скляна пірамідка, під куполом якої лежать осколки колишньої величі античних діячів і діячок.

Отже, одеському регіону не чужа грецька культура. Грецькі колоністи того часу принесли з собою на ці землі своїх богів, свою літературу, мистецтво й естетику. Почалося все з поселення з фентезійною назвою Істріон (іноді зустрічається Істріан), поблизу якого була гавань, яка пізніше розрослася до порту під назвою Скопелі. У регіоні були й інші поселення греків: Ніконіон, замість якого тепер стоїть Овідіополь, Ордессос, Ісакіон і багатьом відома Тіра, яку гарантовано згадують на уроках історії в школі — всі ці поселення підпорядковувалися законам квітучого поліса під назвою Ольвія. Влада греків трималася дуже довго: вони перебували тут ще з дохристиянських часів, з VI століття до нашої ери, а запустіння в їхні поселення прийшло десь в III-VI столітті нашої ери, коли почалося Велике переселення народів.

Кам’яний фенікс: Хаджибей, який упав і відродився

Існує кілька версій про те, як сформувалося поселення, відоме як Хаджибей. Деякі дослідники (наприклад, український історик Шабульдо Ф. М. і російський дослідник Єгоров В. Л.) знаходили підтвердження того, що ці землі населили представники татарського народу, тому що південний регіон, в принципі, був досить «популярним» серед кочових етносів. Плюс, знаходилися документи у вигляді письмових наказів і грамот від кримської інтелігенції тих часів. У документах цих говорилося про те, що ці землі можуть використовувати нащадки тюркського дворянина — і звали його якраз Хаджі.

Є також версія, що землі ці населяли литовці (чого знаходили теоретичні підтвердження українська вчена білоруського походження Н. В. Шушляннікова, український історик О. В. Болдирєв та інші дослідники). Тут також є заковика з ім’ям: іноді Хаджибей називають Коцюбеєм — можливо, що ця назва була дана на честь Коцюби-Якушінского, литовського діяча і багатія. Можливо також, що поселення і правда було засновано татарським народом, але пізніше литовці приєднали його собі. Що правда, письмових пам’яток про це не знаходиться.

За часів Середньовіччя цей населений пункт довго процвітав: тут вирощувалися пшениця і збиралася морська сіль, і цінність цих товарів в той час робили Хаджибей популярним торговим пунктом. Але в XV столітті все прийшло в запустіння через протистояння Мехмеда Завойовника з Кримським ханством.

Незважаючи на повний розвал, Хаджибейський замок отримав нове життя завдяки роботі будівельників тих часів. Замок отримав нове ім’я — Єні-Дунья, що означає Новий світ. Там знову активізувалася торгівля, а також фортеця стала багатонаціональним поселенням, де жили не тільки турки і татари, а й албанці, греки й українці (яких тоді ще називали малоросами). Кілька разів на фортецю нападали козаки, але вона відбивала ці атаки.

Потім розгорнулося чергове нещастя: російсько-турецька війна, в результаті якої територія Хаджибея в 1971 році перейшла до Російської імперії, і зовсім скоро з’явилася Одеса. І далі вже відомо…

Latest Posts