П’ятниця, 29 Березня, 2024

Невидима краса: 4 архітектурні споруди Одеси, на які ми не так часто звертаємо увагу

Живучи у культурному центрі багато років, а то і від свого народження, людина звикає до його естетики і зовсім не помічає тих елементів, з яких і складається цей естетичний архітектурний пазл. Вся ця краса, всі результати старань талановитих зодчих і вся історія, що зберігається у стінах старих будівель, що зберегли свій автентичний вигляд — все це стає буденністю, малопомітним фоном людського життя. Далі на odessa-future.

Природно, для кожного одесита і для кожної одеситки обов’язковим є знати такі архітектурні споруди Перлини Чорного моря як Одеський національний академічний театр опери та балету, Пасаж, Філармонія, будівля міської ради… У когось у свідомості спливе образ дачі Маразлі або Шехтера, а хтось добре знає, як виглядає будинок Папудової і чітко пам’ятає вечірню естетику готелю «Брістоль». Але в Одесі на кожному кроці якийсь архітектурний шедевр, а ми просто цього не помічаємо.

Звичайно, перерахувати абсолютно всі будівлі просто неможливо, а тим більше розповісти про них в одному тексті, але ми постараємося подивитися хоча б на деякі. Якщо Ви їх знаєте — це відмінно (і велика рідкість). А якщо не знаєте — то це нормально, і ніколи не пізно розширити свої знання про рідне місто і його багатства!

Отже, 4 будівлі Одеси, на архітектурну цінність яких ми не так часто звертаємо увагу.

Прибутковий будинок благодійного товариства дам… і богадільня

Незвичайний симбіоз двох різних функцій у свої часи існував у стінах будинку за адресою Старопортофранківська, 41. Будівля знаходиться на своєму законному місці вже більше ста років: її процес будівництва розтягнувся на 1912-13 роки.

Проект був розроблений єпархіальними архітекторами Д. Т. Мірошниченко і В. А. Короповським, які у результаті збагатили Перлину Чорного моря архітектурним витвором мистецтва у стилі австрійського сецессіона, який є вкрай рідкісним для півдня України, що додає об’єкту унікальності.

Варто трохи пояснити з приводу австрійського сецессіона. Взагалі, його можна сплутати з модерном і це практично не буде помилкою з вуст людини, яка не спеціалізується на питаннях архітектурного мистецтва. Взагалі, цей стиль є втіленням передових художніх концепцій Південного Сходу Європи. Цьому стилю притаманні стриманість і раціональність нарівні з вишуканістю та відносною простотою, ледь розведеною витонченими декораціями.

У результаті реалізації проекту на той момент споруда вміщувала у себе 12 повноцінних квартир з особистими кухнями і вбиральнями, а також там були службові приміщення. Цей будинок був одним з найкращих на той момент у районі (а на вулиці, до слова, було багато подібних будівель, і взагалі богадільні концентрувалися саме на Старопортофранківській).

Нині будівля, звичайно, вже виглядає не такою вишуканою, як на початку свого існування, але обриси декорацій залишаються чіткими і виразними.

Старовинний особняк пана Гудкова

Особняк у стилі неоготики й історизму з’явився у перлині Чорного моря ще у середині XIX століття і був побудований за проектом одного з найвідоміших архітекторів в історії Одеси — Франца Моранді.

Об’єкт за адресою Троїцька, 1, є комплексним, тому що у нього входить не тільки сама будівля, а також паркан і старовинні ворота.

А хто такий, власне, пан Гудков? Він був колезьким радником в Одесі, довго працював на службі, а коли отримав посаду статського радника, то незабаром помер. Будинок незабаром викупив Петро Крижанівський, який був заступником голови Одеського Окружного Суду на той час. Отримавши посаду міського голови, пан Крижанівський мало чим відзначився, таким чином його діяння практично забуті, хіба що залишилася частина документації про його діяльності та життя, але в цілому його ім’я мало кому відоме.

Будівля виділяється на загальному тлі завдяки своїм потужним ризалітам і декораціям, також може похвалитися старовинним карнизом і стилізованими башточками, які так і натякають «Мій будинок — моя фортеця». На жаль, будівля знаходиться у незадовільному стані і потребує як мінімум косметичного ремонту екстер’єру.

Архієрейський будинок

На вулиці Софіївська, 7,стоїть зелена будівля. стоїть і стоїть, що про неї думати, еге ж? Ось тільки їй за підрахунками вже більше 200 років: спорудження завершилося у 1803 році, таким чином ця споруда є однією з найстаріших у Перлині Чорного моря.

Звідки така назва? Справа в тому, що дійсно в цій будівлі розташовувалася резиденція митрополита Молдавії та Валахії. Правда, з часом будівлю викупила графиня Софія Потоцька — шпигунка і авантюристка, навколо особистості якої витає величезна кількість легенд аж до абсурдних. Як би там не було, а нова власниця будівлі зналася як дама вкрай хитра, високоінтелектуальна, вірна своїм принципам і безсовісністю, яка додавала в її образ тіні жорсткості і непохитності.

У ХХ столітті будівля вже повернулася у володіння церкви. Сьогоднішня її структура частково відрізняється від початкової через низку прибудов, але в цілому вигляд будівлі збережений автентичним.

Молокозавод А. В. Чічкіна

Так, архітектурно багатими і різноманітними можуть бути не тільки дохідні або житлові будинки, будівлі музеїв і театрів і різноманітних магазейнів з кафе. Виробнича архітектура є окремим видом мистецтва, і молокозавод за адресою Троїцька, 29 — конкретний доказ цього.

Будівлю, яку можна по праву вважати шедевром промислового модерну, було зведено у 1914-15 роках за проектом Л. М. Чернігова. В результаті, в архітектуру Перлини Чорного моря додалося трохи раціонального модерну і цегляного стилю.

Колись на цій локації розташовувалося ремісниче училище, але потім цю територію викупив пан Чічікін — уродженець Росії, купець і багач, який згодом завдяки розвитку свого бізнесу на території України зумів відкрити свою мережу магазинів, філії яких були навіть на знаменитій Дерибасівській.

Пан Чічікін виявився підприємцем діяльним і успішним, і навіть після його виходу на пенсію він часто приймав гостей: підприємців молодше віком, які зверталися до місцевого гуру бізнесу за порадами. І ця будівля — величезний слід історії його життя.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.