Одесу недарма називають містом контрастів. На одній вулиці можна побачити ряд панорамних вікон новомодних бізнес-центрів по сусідству з особняками, одягненими у пишність ренесансу. Але мова йде не тільки про зовнішній вигляд. Також нарівні зі жвавими будівлями, де киплять діяльність, творчість та в цілому життя, стоять пусті, порізані тріщинами «мертві» будинки. Знову ж, деякі занедбані будівлі не мають ніякої цінності, а інші являють собою важливі пам’ятки історії — і деякі з них просто необхідно побачити під час туристичної поїздки в Одесу. А саме, пише odessa-future.com.ua.
Деволанівський узвіз
Деволанівський узвіз — не конкретна локація, а ціла вулиця. Занедбана і безжально зруйнована часом, вона все ще привертає увагу жителів та гостей міста своєю унікальною пост-апокаліптичною атмосферою.
Існування узвозу задокументоване ще у 1812 році: він був виділений на мапі міста, але тоді ще не мав назви. Спочатку його іменували «карантинною балкою», потім дали інше ім’я — «узвіз Новікова», потім назва знов і знов змінювалася, але зараз найбільше використовується «Деволанівський».
Закинута вулиця в першу чергу асоціюється із занедбаною фабрикою «Епсілон» та з яскравим навіть після своєї «смерті» казино «Cristal Palace». Щоправда, «Епсілон» вже зник: нещодавно було розпочато демонтаж будівлі фабрики, про що повідомляв кореспондент Vgorode 9 лютого 2021 року. На історичному місці спочатку планували звести багатоповерхівку, але голова Приморської районної адміністрації Марат Корольов наголосив, що мерія очікує від власника інший проєкт, який вирішить майбутнє розчищеної території. Добре це чи погано — цікаве питання, адже постає бажання збудувати щось нове напереваги проблемі збереження історичних пам’яток.
Втім, неторкнутим поки що залишається знамените в Одесі закинуте казино, закрите після заборони ігорного бізнесу в Україні. Ще в 2009 році у ньому проводилися вечірки, а зараз вхід у будівлю закритий, але це не заважає інтересантам проникати в серце «одеського Брукліну». Тим паче, що на території немає охоронців.
У казино не залишилося ні меблів, ні чогось дорогоцінного. На стінах і без того яскравої будівлі рясніють наліплені одне на одного графіті. Але навіть запустіле, казино «Cristal Palace» залишається популярним місцем для фотосесій та знаною пам’яткою серед одеситів.
Кінотеатр «Одеса»
Будівля кінотеатру у центрі міста, на вул. Спиридонівській 1/3 зберегла свій зовнішній вигляд, і з першого погляду здалека можна подумати, що будівля досі функціонує.
Будівля «народилася» ще у 1909 році за проєктом архітектора Тимотея Янчиса. Спочатку це був «хаб» для одеських офіцерів: сьогоднішній занедбаний кінотеатр колись служив їм як клуб з облаштованою бібліотекою, спортивним залом та буфетом. Окрім цього, у будівлі офіцери могли придбати зброю та замовити форму на пошив. Навіть за тих часів у сьогоднішньому кінотеатрі показували кінострічки та вистави акторів.
Під час Другої Світової війни клуб офіцерів, звісно, постраждав, як і більшість закладів країни. Але саме у післявоєнний час, вже в 1953 році там відкрили кінотеатр з шістьма кінозалами.
Приблизно в 2000 році кінотеатр ще функціонував. А потім взяв і закрився — вірогідно, тому що не був достатньо прибутковим для своїх власників. Ще в 2010 році адміністрації міста вела розмови про реконструкцію історичної пам’ятки з паралельним облаштуванням готелю та торгового центру у будівлі, звісно, із збереженням зовнішнього вигляду кінотеатру. Але і досі кінотеатр «Одеса» стоїть неторкнутий у самому центрі міста.
Пологовий будинок №6
До реорганізації під потреби медицини, пологовий будинок №6 був особняком. Його життя розпочалося у 1902 році, коли у парку Шевченка було побудовано будівлю за замовленням Антона Миколайовича Гавсевіча, який був директором одеського приватного ломбарду. Архітектором будівлі був Самуїл Гальперсон, який збагатив архітектурну складову міста дотиками ретроспективного модерну, пишністю модернізованого ренесансу та новогрецькими мотивами неокласицизму.
Згодом, у 1930-х роках у будівлі було відкрито технікум, а пологовим будинком особняк став вже у 1960-х роках. Як і з усіма історичними місцями, існує загроза знесення історичної пам’ятки з метою будування багатоповерхівки, але наразі не ведуться ніякі роботи. Будівля так і стоїть під наглядом охоронців, але потрапити всередину можливо, що доводили одеські сталкери.
Хоча будівлю не пошкодував бездушний до пам’яті час, вона зберегла залишки своєї колишньої величі: серед прогнилих дошок та помережаних тріщинками слоїв старої фарби виділяються багаті мармурові сходи та мозаїка.
Санаторій імені Чкалова
В минулому квітуча територія із розкішними резиденціями еліти, санаторій сьогодення стоїть занедбаний за адресою Французький бульвар, 85. На початку свого існування це був парк, заснований в кінці ХІХ століття Григорієм Маразлі, знаменитим одеським меценатом.
У 20-х роках ХХ століття парк був реорганізований, і на його місці відкрився санаторій на честь льотчика Чкалова. Навіть після становлення здравниці на території продовжували стояти дорогі дачі місцевих багатіїв. Деякі з них досі виглядають адекватно, в той час як інші стоять остаточно закинуті та недоглянуті.
Найкраще всього зберіглася дача Ашкеназі, побудована за проєктом архітектора В. І. Прохаськи неподалік від моря.
Розкішна біла будівля зберегла красу своєї великої веранди і в цілому досі може похвалитися плавністю своїх модернових контурів.
Готель «Кемпински-Одесса»
Закинутий готель стоїть у серці одеської гавані. Навколо нього кипить життя: на морвокзалі щодня гуляють жителі та гості міста, на причалі інтересантів та романтиків моря очікують прогулянкові катери, а в центральній будівлі систематично проходять різні заходи, від виставок до фестивалів. І готель органічно вписується у цю живу картину — але він «мертвий».
Побудований в 2001 році, вісімнадцятиповерховий готель «Кемпински-Одесса» був розрахований на п’ятизірковий успіх. Конференц-зали, ресторани та бари, просторі номери — все це з 2011 року стоїть занедбане, хоч і не забуте (а ти спробуй забути величезний хмарочос посеред води!).
Як і у випадку з роддомом №6, в закинутий готель також пробиралися екстремали.
Як і у випадку з кінотеатром, готель, побудований на замовлення порту, не приносив достатньо прибутків. Були розмови про реконструкцію та нове відкриття, але «Кемпински-Одесса» досі пустує, хоч і не виглядає закинутим. І хоча його історія не така багата, готель все ще є значною пам’яткою міста.
