Вівторок, 24 Травня, 2022

Сто років тому Одеса випускала власні гроші

На початку XX століття Одеса була центром безмитної торгівлі, найбільшим промисловим та культурним містом, другим за величиною портом Російської імперії. Детальніше на odessa-future.

Революція 17 року та всі зміни, пов’язані з нею, зустріли схвалення з боку місцевого населення. Міський устрій поступово змінювався: на підприємствах було встановлено восьмигодинний робочий день, з’явилися народні загони міліції. По Одесі пройшла низка арештів чиновників; почала скасовуватися цензура.

Дефіцит розмінних купюр

У післяреволюційні роки в Одесі рівень життя та добробуту знизився незначно: не було такої гострої нестачі харчів та речей першої потреби, як у інших населених пунктах. Але виник брак готівки. На підприємствах було неможливо розрахуватися з робітниками; торговці відмовляли у продажу покупцям, які не мали купюри дрібного номіналу.

Наприкінці 1917 року швидко почали розростатися чутки про те, що банки не повертають городянам їхніх вкладів: нічим видавати, не вистачає тих асигнацій, що є в наявності. Серед людей набирала обертів паніка, до банків вишикувалися черги. Щоб якось упоратися зі зростаючим ремствуванням, Український Генеральний Секретаріат в особі В. К. Винниченка дав дозвіл на випуск Одесою власних грошових знаків. Купюри випускалися у друкарнях міста під керівництвом Держбанку.

Випуск Одеських асигнацій

Перша друкована партія Одеських грошей відповідала еквіваленту 5 мільйонів рублів. Купюри, хоч і без водяних знаків – покривалися плівковою сіткою з обох боків. Вони були у звичних кольорових гамах: на зелених трирублевих та синіх п’ятирублевих банкнотах зображали двоголового орла, лапи якого стискали сувій із гербом Одеси. Поруч із орлом розміщувалося зображення будівлі купецької біржі. На звороті – будова Одеської міськради.

Купюри випускали одночасно у кількох друкарнях Одеси. Тому асигнації тих часів можуть мати різні відтінки.

З появою Одеських грошей активізувалися фальшивомонетники. У газетах раз у раз з’являлися нотатки про відмітні ознаки фальшивих купюр.

До своїх грошей Одесити ставилися з любов’ю та довірою, більш того, поступово вони стали заповнювати Херсон, Миколаїв та навіть Харківську губернію, потрохи витісняючи офіційну валюту країни. 1918 року київська влада прийняла рішення про обмеження випуску Одеських грошей.

Широкі можливості для фальшивомонетників

Тоді ж, заміною дрібних монет в обороті, були відрізні марки – “шаги”. Українська влада того часу не мала можливості карбувати власні монети і змушена була замінити їх на паперовий еквівалент. В Одесі також налагодили випуск цих грошових знаків номіналом 15, 20 та 50 копійок. Вони були менш захищені від підробок, чим безсоромно користувалися всі охочі випробувати свої художні таланти на кримінальній ниві.

До 15 серпня 1918 року в Одесі було випущено грошових купюр на суму 150 млн рублів, а у вересні офіційне їхнє тиражування практично було завершено.

Проте підробка грошей лише набирала обертів. Одеські “майстри” вже через три місяці після запуску офіційного друку 50-рублевих купюр налагодили власне виробництво фальшивок. Червонці ж фальсифікували у такій кількості, що практично кожен бажаючий знав, де купити 1000 підроблених купюр за 750 справжніх.

Latest Posts