Цю вулицю вважають найбільш тихим місцем центральної частини Одеси. Її початком є Кінна, а кінцем – Преображенська. Але, якщо нею не поспішати, то здається, що не така вона вже й маленька, а кожна споруда є справді величною, пише odessa-future.com.ua.
У нашому матеріалі, з посиланням на odessa-life.od.ua, ми хочемо розповісти вам про велич цієї невеликої одеської вулиці.
Про перейменування
Стародавню Єлисаветинську в 1828-му назвали на честь дружини Михайла Семеновича Воронцова – Єлизавети.
В 1921-му її перейменували, і назву присвятили Євгену Щепкіну. Так вона називалася до 2005-го, а потім їй було повернуто початкову назву.
Кожна споруда є втіленням історії
Одним із найбільш запам’ятовуваних є споруда мавританського стилю, яка колись була водолікарнею.
На сьогоднішній день вона пов’язана з Інститутом холоду. Фасадна частина досі дуже незвичайна, хоча, за словами одеських істориків, зараз нам представлений її спрощений варіант, тому що звідти давно було знято кілька веж і інших елементів декору.
Також із цієї старовинної вулиці можна опинитися у дворі Одеського Національного університету.
Крім цього, ця вулиця відкриває вигляд старої труби, що збереглася, яка належала першому одеському крематорію.
За словами одеських істориків, у першому одеському крематорії спалювали органічні останки, які до цього були мишами, щурами та іншими тваринами, які використовувалися університетськими студентами та викладачами для наукових дослідів.
Тут не лише все наукове
Складається враження, що кожна споруда на Єлисаветинській має безпосереднє відношення до науки та освіти. Однак тут є і житлові будинки, кожен з яких має свою багату історію, загадку і особливу прикмету.
Ще одна дивовижна річ, яку можна помітити, – практично кожна споруда має власний стиль, але, в цілому, весь архітектурний ансамбль є дуже гармонійним.
Кожна будівля пов’язана з окремою історією та має своє неповторне обличчя. Тому нам потрібно дуже намагатися все це зберегти.
Не менша популярність притаманна будинку під четвертим номером. Він наділений аж трьома прохідними дворами. Відомий він тим, що входить до найбільш кіношних одеських будівель, – там збереглася старовинна криниця (цистерна), і вже з’явилися сучасні мурали.
Нещодавно одеситами, які живуть у цьому дворі, зі стовбура дерева була зроблена цікава інсталяція.
До слова, клумб тут теж вистачає.
Єлисаветинський асортимент
Говорячи про клумби, слід зазначити, що вони вважаються окремою місцевою сучасною прикметою.
Крім цього, тут дуже багато огорож, деякі з яких збереглися ще з того часу, але перевага все ж таки за сучасними.
Єдине, чому не вдалося дійти до наших днів, то це трамвайним рейкам, якими колись ходили кінні трамваї, а потім звичайні.
Але, загалом, тут багато збереглося, завдяки чому створюється та сама атмосфера Одеси, якоі, на жаль, з кожним роком стає дедалі менше, а ми продовжуємо все більше за нею сумувати, і відчувати, як сильно нам іі не вистачає.
Фото: odessa-life.od.ua
