Старожили, які стали свідками розквіту і чорних днів Одеси, все ще називають цю вулицю на честь Маршала революції, радянського політичного і військового діяча Михайла Фрунзе. Як і в багатьох містах СРСР, в Одесі така традиція була досить поширеною. Далі на odessa-future.
Вулиця між двома знаменитими районами міста
Сьогодні, як і на самому початку свого існування, вулиця носить назву Балківська, яка сама говорить за себе. Є навіть думка, що вона проходить нижче рівня моря, що пояснює присутність на ній постійних дощових морів після випадання рясних опадів.
Опади – мокрий сніг і колючий холодний дощ квітня 1944 року зустріли визволителів міста від фашистських окупантів. За спогадами визволителів, вони йшли по Балківській по коліно у воді, зрідка піднімаючись на схили, щоб вилити воду з чобіт і піти далі.
Сьогоднішню Балківську можна назвати хребтом, який відокремлює Молдаванку, яка споконвіку мала славу несприятливого, бандитського району, і Слобідку з її робочими кварталами, одним зі старих міських ринків і майже всюди одноповерховими будинками.
Вулиця з’єднує два не менш знаменитих моста – Горбатий і Пересипський, пробігаючи під мостом біля Автовокзалу.
Ще в кінці 60-х років це була вузька, непомітна вуличка, мощена нерівним кругляком. Єдиною її прикрасою був парк Перемоги, на місці Дюківського саду, біля останків палаців герцога Рішельє і його секретаря і друга Петра Розумовського, онука козацького гетьмана Кирила Григоровича.
“Очеретяний” трамвай і інші
В ту ж епоху тишу нечисленних будинків порушував трамвай № 30, який бігав від Херсонського скверу на Дальні Млини, повторюючи шлях місяця з пісні Леоніда Утьосова.
Буквально кілька десятків метрів по Балківській проходить “очеретяний” трамвай № 20. Своє прізвисько він отримав через те, що частина його маршруту до Хаджибейського лиману проходить уздовж просторів, зайнятих чагарниками очерету, який час від часу спалахує в спекотну погоду, несучи в міста неприємний запах гару.
В районі Дюковського саду, якому повернули назву після розпаду СРСР, проходить маршрут трамвая № 15, який перетинає Балківську. Правда, ще кілька трамвай-трудівник спускався зі Слобідки, звертав на Балківську, їхав до Херсонського скверу, а далі – по спуску Маринеско, вулиці Преображенській доставляв людей на “Привоз”, коли на кінцевій маршруту велися ремонтні роботи. Далі трамвай йшов аж до Олексіївського скверу, трохи не доїжджаючи … до вулиці Балківській. Такий виходив довгий шлях.
Є на Балківській вулиці і літній трамвай, який, подібно до “п’ятнашки”, ходить до Херсонського скверу, а далі згортає під Пересипський міст і везе людей до моря – по вулиці Чорноморського Козацтва та Миколаївській дорозі до Лузанівки.
Не впізнати сьогоднішню вулицю Балківську з її житловими кварталами, багатосмуговим рухом.
А доповненням до сучасного вигляду і її так сказати транспортному зовнішнім виглядом стануть скоро три електробуса, які пустить по ній комунальне підприємство «Одесміськелектротранс», працівники якого зібрали ці машини своїми руками. Презентація електробусів намічена на 2 вересня, коли Одеса святкуватиме свої 227 років від дня народження.
