Одеса є містом, історичне минуле якого дуже цікаве. Тут вдалося зберегти старовинні будівлі, краса і дивовижна архітектура яких нагадує про розкіш минулих століть, пише odessa-future.com.ua.
У нашому матеріалі з посиланням на myod.info ми розповімо про будинки, які представляють собою справжнє надбання і культурну спадщину Одеси.
Оперний театр
Це театральний заклад є красивою архітектурною спадщиною нашого міста, який завжди корінні одесити сприймали, як храм найвищого мистецтва. Побудова найпершого театрального будинку сталася в 1810-тому, до кінця дев’ятнадцятого століття. Однак внаслідок пожежі він зазнав руйнування.
Стилем сучасноі споруди Оперного театру, який був зведений в 1887-мому, є французьке рококо.
Проектуванням займалися архітектори в особі Гельмера і Фельнера.
Театральна сцена “пам’ятає” диригування самого Петра Ілліча Чайковського і Римського-Корсакова, найбільших композиторів.
Також тут бачили виступи Федора Шаляпіна та популярної танцівниці Айседори Дункан.
Однак в 1925-тому в новій будівлі знову сталося сильне загоряння, наслідки якого постаралися в найкоротший період ліквідувати.
Через рік Оперному був привласнений статус, відповідно до якого він став “Академічним” театром.
У 2007-мому театральна споруда зазнала ще одного перетворення у вигляді реконструктивних робіт.
І в той же рік театру присвоїли ще один статус “Національного”.
На сьогоднішній день в Оперного величезна популярність як серед жителів нашого міста, так і серед туристів.
Про Воронцовський палацовий комплекс
Часом появи старовинного палацу є середина дев’ятнадцятого століття. Проте, йому вдалося зберегти свою велич до сучасності.
Ця чудова ампірна будівля старого міста.
Комплексне спорудження було доповнено розкішним садом зі стайнею, які добудували до 1827-ого.
Палацова споруда була зведена на Приморському пагорбі, в тій місцевості, яка раніше була місцем розташування Хаджибейськоі неприступноі османської фортеці.
Розробкою палацового проекту займався відомий зодчий Боффо.
Місце з чудовим палацовим комплексом за довгий період часу перетворилося на найбільш примітну одеську пам’ятку, яку обов’язково відвідують туристи.
Період жовтневих заворушень 1917-того не позначилися на цій споруді.
Ця територія була місцем розміщення революційного штабу більшовиків. Коли була закінчена Громадянська війна ця будівля стала місцем проведення шахових турнірів.
1961-ший ознаменувався перетворенням Воронцовськоі палацовоі споруди на піонерський заклад.
Сліди невблаганного часу не пощадили красиву бічну флігельну сторону, залишками якої є ледь помітні контури. Не можна припустити, що колись там розміщувалася барвиста чавунна решітка, що служила прикрасою для фонтану.
2000-ний став роком, коли споруда набула нову назву і тепер іі було присвячено дитячій і юнацькій творчості.
В 2005-тому місцева влада вирішила частково реставрувати споруду. І з тих пір іі вигляд не змінювався.
Дерибасівській будинок
Ця споруда належить до старовинних будівель.Серед одеситів вона відома, як Дерибасівській особняк.
За твердженнями істориків, на сьогоднішній день він має не такий вигляд, який мав при початковому проектуванні.
Звичайно, в період зведення його вид був набагато більш помпезний і красивий, але внаслідок його поважного віку одеські жителі дуже пишаються цією старою-старою будовою.
Роком іі появи є 1790-тий і був власністю родини Фелікса Дерібаса (молодший брат такоі важливоі для нашого міста особистості, як Йосип Дерибас).
Двоповерхова споруда тут же привернула увагу всіх одеських дільців. Вона мала дуже вдале розташування, з трьома входами, які мали виходи до околиць трьох одеських районів.
У різний час тут продавали вино і міцні спиртні напої, а з легкої руки пана Шредера тут стали продавати музичні інструменти. Підвальне приміщення служило шоколадною майстернею.
У 1880-тому будівля зазнала реконструкції і в ній розмістили торговельну фірму, яка продавала слюсарні товари і хвилясті штори.
У 1890-тому тут розташувалася редакція одного з друкованих видань.
У 1906-тому споруду знову перебудовували для нового власника, який був заповзятливим дільцем, що заснував там кінозал.
У 1913-тому братами Уточкіними було реалізовано відкриття тут розважального закладу.
Через дворічний термін в 1915-тому вони володіли переважною частиною будівлі. Вони організували проведення ремонтних робіт і виділення окремого виставкового залу.
Після 1917-го кінозал був націоналізований.
А зараз за цією адресою розташовуються різні заклади громадського харчування.
Потоцько-Архієрейський будинок
Це одне з найстаріших одеських споруд, місцем розташування якого є вулиця Софіївська.
Так само, як і чимало років тому, для одеситів – це ювелірна фабрика, і вони продовжують так називати цю споруду.
За планом, спорудження зводили в якості головної резиденції для такої високопоставленої особи , як священнослужитель Молдавський і Волоський митрополит Гавриїл.
У 1805-тому біля житлового будинку з’явився новий власник в особі Софії Потоцької. Пізніше довгий час він був в розпорядженні графа Вітте. Якраз стіни цього будинку вперше бачили веселощі різдвяного свята зі святковою ялинкою.
У 1838-мому спорудження відносилося до відомства духовенства.
У 1917-тому це місце стало головною архиєпископською резиденцією і з того часу будова носить назву Архієрейськоі.
Протягом періоду з 1810-го до 1886-того спорудження багато разів перебудовували і в ньому з’являлися все нові і нові прибудови.
Однак у центральній частині споруди, яка з’явилася в 1803-тьому, практично повністю зберігся первісний вигляд.
Про кам’яного свідка старовини
Це ще одна старовинна споруда, яка навіть зараз має гармонійний вигляд в оточенні скляних, пластикових і бетонних будівель.
Орієнтирами цього кам’яного свідка старовини є перетин таких вулиць, як Грецька і Катерининська, а номер його тридцять другий. Він був побудований відставним поручиком Прокоптусом більше ніж двісті років тому.
