Одеська історія настільки багатогранна і велика, що в сучасних реаліях ми можемо практично кожен день пов’язати з якоюсь датою чи подією в історії Одеси.
Так, 22-го листопада 1806-го Феліксом Дерибасом було зроблено нашому місту цінний подарунок у вигляді власного саду в самому серці нашоі Одеси.
Докладніше про те з чого починалося будівництво саду, що цьому передувало, та як він опинився у міській власності, – у нашому матеріалі odessa-future.com.ua, з посиланням на odessa-life.od.ua, vo.od.ua, facebook.com.
Факт, який передував подальшому розвитку подій
Коли наше місто тільки-но починало будуватися, старшим Дерибасом, Йосипом, було отримано дозвіл від уряду про видачу документів на землю. Одеситам, які були видані подібні ділянки, разом із землею передавався обов’язок її забудовувати.
Один з перших
До перших одеських городян, які стали власниками такого дозволу, увійшов і Фелікс, який був молодшим братом Дерибаса.
“Зайва” земля
Після завершення будинкового будівництва на території Грецького кварталу Фелікс виявив, що в нього залишилися невикористаними близько двох десятин землі. Тому він прийняв рішення про посадку в цьому місці дерев і квітів, і створення чогось на кшталт зеленої оази, яких у той час у нашому місті майже не було.
Саме з легкої руки Фелікса одеський степ був “урізноманітнений” першими деревами. Їм було завезено гарну землю і проведено висадку привезених акацій.
Крім них, майбутній сад був оснащений й іншими рослинами – Софіївський парк в особі графа Потоцького поділився саджанцями, Італія та Іспанія ділилися екзотичними деревами та чагарниками.Прийнято вважати, що сам Рішельє був натхненний ідеєю Фелікса, і він також вирішив долучитися до озеленення нашого міста (відомо, що Рішельє вважав одним зі своїх головних завдань озеленити Одесу, – він всіляко сприяв цьому і сам брав у цьому безпосередньо участь).
До речі, садове оформлення доручили Йосипу Чижевичу.
Рішення про дарування
Вже дуже скоро Феліксу Дерибасу довелося відчути погіршення справ у вигляді скрутного фінансового стану. Розвиток саду вимагав чималих коштів, тому він ухвалив рішення про дарування його Одесі.
У листопаді 1806-го градоначальник Рішельє отримав від нього листа, в якому він писав, що хотів би виявити повагу до Рішельє і попросити його на безоплатній основі прийняти від нього на користь Одеси сад, який розташований поряд з його двоповерховим будинком на території Грецького форштадту.
Численні перейменування
Якщо заглибитися в одеську історію, особливо в розділ, пов’язаний з назвами одеських вулиць, парків та скверів, можна виявити факт, що з того часу сад перейменовували кілька разів. Він носив назви: Публічного, Казенного, Одеського міського, Дерибасівського, Лассалю. Його навіть перетворювали на сквер імені Бруно.
На сьогоднішній день він носить назву Міського саду, який є улюбленим та відомим місцем відпочинку та прогулянок усіх городян та численних гостей Одеси.
Фото: odessa-life.od.ua
