Субота, 25 Червня, 2022

Історія Одеської Слобідки-Романовки

Історична Одеса – це не лише центральні її вулиці, на яких стоять дореволюційні будинки, які прикрашені меморіальними табличками.

Окремо від центральних доріг міста знаходиться нестандартний, дивовижний та сповнений цікавих історій, район Слобідки. Більше на сайті odessa-future.com.ua.

У двадцятих роках XIX століття, селище Слобідка будувалося як поселення для незаможного та робочого люду. Жителі цієї території, в більшості, були різноробочими порту, і на Слобідці отримували маленькі, не більше 3 соток, наділи.

Довгий час район називали Слобідка-Романівка. І хоча достовірної інформації про походження саме такої назви немає, існує думка, що вона пов’язана з розташованою на території району психіатричною лікарнею. Багато з тих, хто там лікувався, вважали себе нащадками правлячого роду, або ж самими царями, що носять прізвище Романови. Отож і прижилося.

Район Слобідки розташований на пагорбі, біля підніжжя якого біжала невеличка річка – Водна Балка. Зараз це вулиця Балківська й ріку вона нагадує тільки після дощу, коли нею можна пересуватися лише вплавь. На півночі району височить Шкодова гора, назва якої теж обросла легендами. За однією з версій, її дали козаки, які називають “шкодою” лихо і жінку, мабуть, підозрюючи взаємозв’язок однієї та іншої.

Сонце російської поезії

Олександр Сергійович Пушкін мешкав в Одесі у 1923-1924 роках. Подейкують у період безгрошів’я, він брав позичав у мешканців Слобідки, а розжившись грошима – позичав їм, ніколи не нагадуючи про це. Коли на Слобідці розпочали будівництво училища, місцевий народ, пам’ятаючи щедрість поета та свої борги перед ним, пожертвував чималу суму на будівництво навчального закладу. Училище назвали “Пушкінським”, здобувати освіту в ньому було престижно, а вступити – непросто.

Оскільки Слобідку з самого початку населяли робітники, вона ніколи не мала поганої слави, там не було великих розбійницьких угруповань, зі злочинів – максимум сутичка після вечірніх гулянь.

Архітектура Слобідки

Зараз район забудований абсолютно різними будинками, здебільшого – це приватний сектор, що зберігся ще з минулих часів. Багато будинків споруджено фасадом до вулиці, щільно притискаючись один до одного бічними стінками і утворюючи всередині невеликий загальний дворик. Зараз такі будинки називають “квартирою на землі” та продають під виглядом істинно історичного Одеського житла.

Ще до революції в центрі Слобідки з’явилася площа “Базарчик”, де, крім ринку, була розташована церква. Торгові ряди функціонують досі, забезпечуючи найближчі будинки свіжими овочами та фруктами.

Наприкінці XIX століття на Слобідці розпочали будівництво великого лікарняного комплексу. Насамперед сюди перевели психіатричне відділення, потім збудували нові корпуси міської лікарні, що на той час стала найбільшою в Одесі. Згодом, з приходом радянської влади, лікарня отримала статус обласної і була нею до 1980 року. За медичними корпусами розташований Слобідський цвинтар.

У 1904 році було відкрито першу кафедру педіатрії при Новоросійському імператорському університеті, тоді ж на Слобідці збудували дитячу лікарню. Наразі це обласна дитяча клініка, куди для лікування з’їжджаються діти з усього регіону.

У середині XIX століття на Слобідці з’явилася хлібопекарня. Вона вважалась архітектурною гордістю і належала місцевому самоврядуванню.

Слобідка за радянських часів

Район отримав сильний розвиток за часів Радянської влади. Тут були розширені та вимощені дороги, побудовані школи та дитячі садки. Зачищені  схили річки, а сама вона заселена лебедями. Щоправда, ненадовго. Під час приведення до ладу території, роботяги впіймали гордих птахів і засмажили. Був великий резонансний скандал та суд над “подонками суспільства”.

Сьогодні в районі проживає близько 40 тис. осіб. Вузькі вулички ще здебільшого забудовані одно-двоповерховими будинками, проте поступово розростаються і нові багатоповерхові ЖК. Що й не дивно. Це колись Слобідка вважалася окраїною, а зараз це місце, з якого до центру Одеси можна дістатися за 15 хвилин.

Latest Posts