Катерининська – одна гарніших та старовинних вулиць міста. Починається вона від Катерининської площі та простягається до вул. Новощепний ряд. Більше подробиць на odessa-future.
Звідки пішла назва вулиці?
Одна з центральних вулиць Одеси не завжди мала свою нинішню назву. З моменту її утворення це була вулиця Генуезька, а у 1820 році їй змінили назву на Катерининську. Чи то на ім’я імператриці, чи то за найменуванням Катерининської площі, з неї починається вулиця. Подейкують, там було в планах зведення церкви Святої Катерини, та її будівництво так і не завершили.
У 1920 році, у зв’язку з Радянським правлінням, вулицю, як і більшість центральних проспектів в інших містах, переназвали на вулицю Карла Маркса. У моторошні роки німецької окупації їй змінили назву на честь рейхсканцлера Німеччини – Адольфа Гітлера (з 19 листопада 1941 року до 14 квітня 1944 року).
1991 року, 20 вересня, їй повернули історичне ім’я – “Катерининська”.
Дореволюційні часи
До революції Катерининська – являла собою головну проїжджу вулицю, якою безперервно йшли підводи та брички. В один із днів їх перерахували – понад сім з половиною тисяч одиниць транспорту йшло безперервним потоком у бік порту. У посушливі дні пил закривав небосхил, а в сльоту погоду тут можна було втратити не тільки взуття, а й оступившись – захлинутися. Вимостили вулицю лише 1870 року.
Вулиця Катерининська умовно поділена на дві протилежні частини. На першій тій, що йде від Катерининської площі, були збудовані дорогі, фешенебельні будівлі: у них селилися ювеліри, високі чиновники, заможні торговці, лікарі, юристи та банкіри. Тут були дорогі ресторації, кафетерії та винні крамниці. Були, правда, і простіші шинки.
На другій частині, що ближче до Новощепного ряду, проживали люди, нижчі за рангом, з невисоким доходом. Це були дрібні клерки, торговці, кравці та службовці. Тут і будинки зводились з меншим шиком. Проте, більшість будинків на Катерининській вулиці зараз відносяться до пам’яток архітектури. Іх проєктували імениті архітектори: Шеврембрандт, Моранді, Бейтельсбахер та багато інших, не менш відомі архітектори.
На перетині Катерининської та Дерибасівської розташовувався квітковий ринок, про нього є згадки у творах Катаєва та Галицького.
Тут завжди була величезна кількість всіляких лавок і крамниць, в яких можна було купити все, що забажає душа. Тут же були цирульні, кабінети лікарів, ательє, видавництва, книгарні та ювелірні майстерні.
У будинку Вагнера, за адресою: вул. Катерининська, 14, знаходився перший ВНЗ міста – Рішельєвський ліцей. Упродовж свого існування він побачив чимало великих людей. Тут проводив заняття Дмитро Іванович Менделєєв, заходив у гості Олександр Пушкін, а у дворі мешкав Адам Міцкевич.
На колишній Генуезьській вулиці зводилися храми різних віросповідань. У 1887 році тут була побудована синагога, вона мала три різні назви, у 1919 р. її знищив вогонь. На перехресті з Базарною – стояла Вірмено-Григоріанська церква, її зруйнували за часів ВВВ. У 1853 було зведено католицький собор Успіння Діви Марії, в якому згодом поховали графа Ланжерона. У 1808 році – збудована Грецька Троїцька церква (нині Свято-Троїцький собор). У ньому поховали Вселенського Патріарха Григорія V (наприкінці 19 століття останки перевезли до Афін).
Коли в країну прийшла Радянська влада, вулиця почала потроху втрачати свій блиск: ресторани, фабрики, храми та церкви закривалися, а їхні будови використовувалися під соцзаклади.
Повоєнні роки
Коли закінчилася війна, Одеса стала великим портовим центром. На перетині вулиць Катерининська та Дерибасівська збудували будинок для працівників китобійної флотилії.
На Катерининській знову відкривались ресторани, магазини, перукарні та ательє.
Сьогодні, розташована в центрі міста, вулиця Катерининська – одна з найкрасивіших старовинних вулиць Одеси. Відкривши завісу історії, її пам’ятки виглядають під зовсім іншим кутом.