Нещодавно стало відомо, що могила цієї легендарної для нашого міста особистості є практично зруйнованою. Але особливо це нікого не здивувало, тому що, на жаль, мало хто взагалі знає, хто це, пише odessa-future.com.ua.
У нашому матеріалі, з посиланням на lotsia.com.ua, ми хочемо згадати про цю дивовижну людину, який був інженером і архітектором, і чиї творіння ось уже багато років роблять наше місто ще красивішим.
Дитинство і роки юності
Роком народження Федора був 1857- мий, а місцем народження була Одеса. Тут він закінчив початкову школу і продовжив навчання в Санкт-Петербурзі у відомого архітектора Оттона, якого багато хто знав завдяки його одеським проектам.
Нова посада
У 1900-тому молода людина повертається до Південної Пальміри, де він став працювати в якості інженера-контролера. А через час він став головним міським архітектором, і пробув на цій посаді довгих двадцять років. Він займався розробкою нових будівельних норм, підвищенням вимог безпеки і підготовкою плану міського розвитку.
Найвідоміші проекти
Його першим великим одеським проектом було спорудження для станції, де розташовувалася швидка допомога. Вона складалася з самої станції, адміністративних приміщень, залу засідань і стаєнь.
Наступне велике замовлення полягало у розробці проектної документації для такого об’єкта як Міська публічна бібліотека.І щоб розрахунки були максимально точними наш герой поїхав в німецьку державу, щоб там зайнятися вивченням кращих зразків бібліотек, тому що головна роль полягала не в зовнішньому вигляді, а в правильній функціональності.
У 1910-тому він почав розробляти Міську психіатричну лікарню, а точніше її документацію. Тут він знову використав досвід лікарень Німеччини, завдяки чому був реалізований проект самостійного лікарняного містечка, де були окремі корпуси, великий парк і господарський двір.
В цей же час він почав створювати проект для таких об’єктів, як грязелікарня, купальня, реставраційні роботи в Українському театрі.
У 1914-тому він створює торгові ряди для легендарного одеського Привозу. Це був цілий комплекс, який складали кам’яні торгові ряди, які на сьогоднішній день є Фруктовим пасажем.
Початок кінця
У 1928-мому він став частиною викладацького складу Одеського художнього інституту. Однак в 1933-тьому талановитий одесит був звільнений, як соціально чужий робітничо-селянському класу елемент.
Аж до смерті його місцем проживання була старовинна одеська вулиця Княжа. Однак політична кон’юнктура зробила своє, – з того часу він перестав отримувати будь-які замовлення.
У 1936-тому життя цієї талановитої людини обірвалася і останнім його притулком стало Друге міське кладовище, де на сьогоднішній день його могила відрізняється досить плачевним станом. Як, на жаль, і більшість із створених ним архітектурних шедеврів.
Фото : lotsia.com.ua
