У питаннях охорони архітектурного фонду або принаймні доброго стану останнього чітко намітилися дві тенденції. Їх можна описати двома словами: “вигідно” і “невигідно”. Далі на odessa-future.
Все виглядає саме так. Побудувати паркування замість рибного ряду – вигідно. Від цього можна отримати бариші, враховуючи те, скільки коштує в наші дні паркувальні місця. Немає жодного сумніву, що місця для паркування розлетяться, як поп-корн перед сеансом культового фільму.
Зберегти той самий рибний ряд… Яка ж у тому вигода? Мало того, що треба буде вкласти гроші, так ще й користі майже ніякого.
Складається враження, що саме така позиція є основою абсолютно безтурботного ставлення до Воронцовського палацу, який тривалий час стоїть обгороджений парканом, наче якийсь хуліган або, чого більше, злочинець. Злочин його в тому, що він існує.
На такі сумні думки наводить невеликий, начебто, інцидент. Так, навіть не інцидент, “дрібниця”… Від будівлі, що представляє зразок архітектури першої половини XIX століття, відколовся величезний шмат фасаду. Добре, що він нікому на голову не впав. Дякуємо згаданому вище паркану!
А поки палац поступово “втрачає” шматки будівлі, зазначимо, що роботи з його реставрації та ремонту розпочалися ще кілька років тому, але були припинені через те, що стала вже банальною. Чиновницький апарат не може знайти гідних фахівців, які б змогли виконати потрібні роботи.
Ну, а величезний колись палац, який пережив не одну війну, бомбардування англо-французьких інтервентів у 1854 році, революції, продовжує руйнуватися від безгосподарності міських чиновників від архітектури.
І, нарешті, майже однозначно якийсь із начальників знову стане лауреатом конкурсу “Впливовий одесит” або “Визнання”. Питання в тому, що за вплив та які критерії його оцінки.
