Про те, що Одеса – унікальне місто, де проживає понад 130 національностей, знає багато хто. Нашому місту притаманні переплетення архітектурних стилів і різноманітність кухні. Одеса – батьківщина талантів, які доля розподілила по всіх континентах, включаючи Антарктиді. Далі на odessa-future.
Нещодавно повідомлялося, що одеський учений Сергій Володимирович Кадурін встановив на Південному полюсі прапор одного з факультетів Одеського університету імені І.І. Мечнікова.
У цьому контексті можна навести таку кількість прикладів, яка вистачить не лише на наше південне місто. Всі вони говорять про одну важливу річ. Одеса, точніше її історичний центр із деякими невеликими ареалами, які входять у цю територію, гідні включення до заповітного Переліку шедеврів усної та нематеріальної культурної спадщини людства.
Що таке культурна спадщина
У 2003 році ЮНЕСКО ухвалено Конвенцію із захисту нематеріальної культурної спадщини в рамках всієї планети. За даними на 2020 р., конвенцію ухвалили 180 держав.
Сам текст Конвенції передбачає, що до “нематеріальної культурної спадщини” відносяться звичаї, знання та навички тощо, які визнаються колективами людей, та інколи окремими особами як частина їхньої культурної спадщини. Такій спадщині притаманні її відтворення та передача від покоління до покоління.
Чому Одеса гідна включення до списку ЮНЕСКО
Говорячи про те, що ЮНЕСКО настав час звернути увагу на наше місто як суб’єкт згаданого зводу надбань цивілізації всіх країн, ми маємо на увазі найцікавіші в різних сенсах місця. Безумовно, сюди ніяк не можна помістити мікрорайони сучасності, в яких створені практично однотипні будинки, де рідко знаходиться місце дитячим садкам та школам. новобудови, якими сьогодні рясніє Південна пальміра.
Які історико-культурні ареали гідні бути у Списку
Немає жодних сумнівів, що цією територією має стати історичний центр міста. Тут зібрані пам’ятники, гарні палаци, знамениті Потьомкінські сходи (взагалі, вони самі по собі вже давно повинні перебувати в Списку) та багато іншого.
Доповнити одеський Центр цілком міг би невеликий квартал, окреслений вулицями Льва Толстого, Дігтярною, Лютеранським провулком, вулицями Новосельського, Дворянською, Єлизаветинською, Преображенської та Соборною площею. На порівняно невеликому просторі зосереджено 4 школи, гімназію, дитячі садки, коледж, у 3 вищих навчальних закладах, 2 школи мистецтв. Головним критерієм тут є академізм цієї частини міста.
Частиною тієї території, яка може увійти до списку ЮНЕСКО, цілком може стати так званий Петро-Павлівський ареал, частина історичного району Молдаванка, де колись розташовувалася Петро-Павлівська церква – один із шедеврів культового зодчества, спроєктований легендарним архітектором Ф. Боффо.
Крім церкви, яка була зруйнована у 1930-х роках, можна відзначити як цінність військової історії міста наявність у різні роки на цій території двох військових спецшкіл. А на сучасному етапі – наявність низки навчальних закладів різного формату.
