Південна столиця вважається, не тільки красивим, морським, сонячним і багатьма, улюбленим містом, але й таємничим, містичним, з безліччю історій, що навіює страх і тремтіння по тілу.

Найчастіше туристи, які приїхали до Одеси, відвідують музеї, море і набережну, гарні міські локації та улюблені заклади, але ніяк не ті місця, які безпосередньо пов’язані з містикою. Можливо, це пояснюється тим, що в місті і не проводять екскурсій такими місцями, за винятком, одеських катакомб. Отже, цікавому туристу, щоб відвідати такі місця, варто, для початку знайти інформацію, що розповідає про ці локації та їхні історії.

Тому, ми пропонуємо ознайомитися з кількома такими легендарними історіями та найцікавішими, одеськими та унікальними локаціями. Більше на odessa-future.com.ua.

Чому в Одесі стільки історій та легенд?

Оскільки Одеса – місто старовинне, вже можна зробити висновок, що за роки свого існування, воно багато чого побачило. Тут відбувалися всілякі зміни, історичні та значущі події, роки війни, великих змін та іншого.

Також, не варто забути, що південна столиця дала притулок не лише корінним українцям, а й людям інших національностей ще тоді, коли українській нації, навіть не існувало. Люди різних пригод, проживали на цих землях раніше, а деякі, залишаються жити в сучасному місті, до цього дня. Отже, кожна нація залишала свій значний слід в історії міста, а також у кожного були свої повір’я і віру в містику. Люди ділилися не лише своїми побутовими знаннями з іншими, а й чимось старовинним, що не обговорюється щодня. Таким чином, місто лише поповнювалося новими оповіданнями і побоюваннями, які, через деякий час перетворився на спогади, а ще через багато років – на легенди. Існують люди, які досі переконані в правдивості деяких історій.

Золотий Титанік блукає водами Одеси

Захований, одного разу, золотий кораблик загиблим капітаном, не дає можливості спати спокійно, любителям шукати скарби.

Існує легенда, та її історія не відома в повному обсязі. За однією з версій, в Одесі жив багатий капітан, і щоб зібрати свої скарби воєдино, він переплавив усе золото у фігурку кораблика, після чого, сховав у водах Одеси і вирушив на війну. З війни, капітан, так і не повернувся, а його спадок у вигляді золотого корабля так і залишився захованим у невідомому місці.

За другою версією, цей же капітан допомагав рятуватися людям, з усім відомого, корабля “Титанік”. На подяку за допомогу, він отримав у подарунок золоту статуетку цього корабля, так скажімо, зменшену копію. Ну, а продовження цієї історії, як і в першій версії – капітан пішов на війну з кінцями, а його кораблик таємничо зник.

Дітей лякали людиною-свинею

Ця історія – страшилка, що з’явилася у 1980-х роках, саме тоді, коли подібні пугалки були популярними. Легенда пов’язана з людиною-свинею: певним створінням високого зросту, з чорним плащем і капелюхом, і обличчям, як у свині – у прямому розумінні.

Ця істота, що мешкала на околиці міста, десь у районі Пересипу та Лузанівки і чекала на появу людей, якими і харчувався. Він забирав як тіло людини, так й душу. Як тільки з’явилася ця новина, все місто, ніби жило в страху, побоюючись виходити на вулицю в сутінки. Найбільше лякали дітей, які приймали подібні страшилки, за чисту монету. Найцікавіше, що саме в ті роки, в Одесі, справді з’явився маніяк, що змушувало задуматися: може, історія про людину-свиня, не просто вигадка?

Рогатий Акерман

Ця історія пов’язана з містом Білгород-Дністровський, що на Одещині. Тоді, місто називалося Аккерман, та й загалом, це місце змінило близько десятка назв.

Що ж до легенди чи містичної історії, вона пов’язані з рогатими людьми-существами. Невідомо, хто це точно були: чи то, румунські воїни, що залишилися в кріпосних укриттях, які все ще думали, що війна триває, чи це єгипетські жерці (погодьтеся, другий варіант, здається більш містичним).

Ці “істоти” мали роги – так заявляли місцеві жителі, присягнувшись, що особисто їх бачили. Але, тут теж, немає єдиної думки – це роги, або дерев’яні, тонкі палички, або зовсім, ковпаки з гострими краями.

Проте, люди побоювалися цих істот: вони мешкали біля підземелля і фортеці, з’являлися після заходу сонця, лякали людей, але не нападали, а також забирали покинуту воду та їжу.

Втім, ніхто не намагався знищити цих істот, оскільки шкоди місцевим жителям вони не завдавали. А після 1960-х людей почали помічати, що таємничі істоти зникли.

Мертві сходи в центрі Одеси

Найприємніше в цій історії те, що сходи, про які йтиметься, розташовуються в центрі Одеси, прямо біля вулиці Дерибасівська – отже, кожен зможе без проблем відвідати цю локацію і особисто переконатися, що історія має ґрунт.

Сходи – нічим не примітні, лише виглядають страшними і досить потріпаними. Але історія, пов’язана з ними та ближнім будинком – наводить на страх. Страшна історія розповідає про події 19 століття: тоді, різко і стрімко, почали зникати чоловіки-моряки, які працюють у морському порту. Ніхто не міг знайти ні чоловіків, ні навіть їхніх трупів. Родичі загиблих навіювали паніку, не розуміючи, чому поліцейські не можуть розкрити злочини.

Згодом, одна жінка приїхала на Одеський привіз. Як кажуть місцеві жителі: “Приїхати на привіз і не з’їсти, там пиріжок – злочин”. Після “шопінгу”, ця жінка, купила пиріжок у милої, на вигляд, дамочки. Починаючи трапезу, приїжджа жінка виявила щось тверде, у м’ясному фарші купленого пиріжка. Придивившись, вона зрозуміла, що бачить фалангу пальця у пиріжку. Звісно, представниця слабкої статі, почала кричати що духу, зібравши навколо себе, цілий натовп людей. В результаті, дамочку з пиріжками затримали. Пізніше, вона зізналася у вбивстві моряків: проживаючи в будинку біля тих самих сходів (яка ще й веде до морського порту), вона вночі, вбивала чоловіків, і пускала трупів на фарш для пиріжків. Залишки трупів, викидала через своє вікно: саме вікна виходили в затемнене і непоказне місце.

Загалом, дивна злочинниця вбила близько двадцяти чоловіків.

Одеські примари всюди

Привиди в Одесі є нерідким явищем, за словами одеситів. Вони мешкають у кількох місцях, які можна зустріти у центрі міста, у тому числі.

Перше місце – Преображенський парк: занедбана та брудна територія з досить негативною енергетикою. Колись, у 18 столітті (ще до заснування міста) на цьому місці був перший цвинтар, де ховали людей різних національностей, відомих особистостей та важливих особин для міста. Через деякий час, усі пам’ятники повалили і залатали в бетон, щоб зробити з цвинтаря парк атракціонів. Останки людей знаходили ще довгий час, після знищення цвинтаря. Після цього, у парку стали відбуватися дивні речі: як кажуть місцеві жителі, духи померлих блукали парком, у пошуках своїх могил. Відома одеська актриса Віра Холодна, може знайти вас і попросити про допомогу, у пошуках її місця поховання, а дух вампіра вимагатиме відшукати його склеп. Виходячи з цього, нікому не радять, гуляти парком, у темний час доби.

Ще одне місце, де можуть мешкати привиди – Одеський театр опери та балету. Можливо, це здасться дивною заявою, але вже неодноразово люди твердили про це. Якось, театр став свідком вбивства: ревнивий чоловік, убив свою дружину прямо на сцені – з тим, їхні неспокійні душі блукають коридорами театру. Крім цього, підозрілі звуки виходять з гримерки: нібито, там живе дух співачки, яка чекає на оплески та овації глядачів. У 2013 році, трапилося те, що пояснити, зовсім складно: одного дня, восени, відбулася репетиція перед вечірнім виступом, елементом якого, були стародавні слова та висловлювання. Після їх проговорення, місто зазнало сильного урагану, через що, репетиція не відбулася. Увечері, того ж дня, почалася вистава, сцена розміщувалася на вулиці, де зібралися і глядачі. Вже перед початком, того самого виступу, ураган повернувся з новою силою, при цьому розгромивши сцену і поваливши дерева. Виступ довелося скасувати.