Будинок на розі вулиці Буніна, 35 і Олександрівського проспекту, 2 відноситься до житлового фонду першої хвилі забудови. Це була єдина цивільна будова, створена за проєктом військового інженера Єгора Хрістіановича фон Ферстера в 1814 році. Далі на odessa-future.
Інженер фон Ферстер
Єгор Хрістіанович фон Ферстер почав військову службу в 1786 році у Преображенському полку в чині підпоручика. В середині 1795 року став військовим інженером, після чого керував будівництвом багатьох фортифікаційних споруд, як, наприклад, Шевардинський редут, Семенівські флеші перед Бородінською битвою, фортеці та будівель в Херсоні, Тирасполі, Хаджибеї (Одесі) і Овідіополі.
Після смерті Катерини II Єгор Хрітістіанович виявився не при справах. Про нього згадали тільки в 1800 році, визначивши його начальником інженерної команди з будівництва міста і порту Одеса, з якою вже був непогано знайомий. Справа в тому, що ще в 1794 році за бойові і інженерні заслуги він отримав від головних будівельників міста Де Рібаса і Де Волана у володіння частину землі. Одна з будівель, що належали інженеру, дожило до наших днів. Там, на розі Торгової та Садової вулиць, працює медичне училище.
Сам же Ферстер спільно з колегами проектував казарми №№ 2-6 уздовж лінії Порто-франко. А за його самостійним проєктом було зведено будинок № 35 по вулиці Буніна.
Дім першої хвилі забудови міста
Треба сказати, що сьогодні немає єдиної думки, яким був будинок спочатку. Існують версії, що він спочатку був одноповерховим або двоповерховим. В усякому разі, третій поверх був надбудований в 1867 році, коли будинок належав Іллі Берштейна. Проте, треба визнати, що на момент появи цей будинок, який виник серед землянок і маленьких будиночків в два-три вікна, був проривом в одеському містобудуванні.
Будинок № 35 неодноразово перебудовувався і добудовувався. У 1890 на третьому поверсі на прохання власника, місцевого купця П.І. Степанова, замість вікна з’явився балкон. У тому ж році по одному балкону отримали другий і третій поверхи з боку вулиці Поліцейської (Буніна).
Надалі в будинку проводилися роботи по його зміцненню, як наприклад, установка чавунних стійок в магазині на першому поверсі, внутрішнє перероблення третього поверху, розширення вікон і т.д..
У будинку в різний час проживали: ординатор Одеської міської лікарні Соломон Гурович. Тут, на заїжджому дворі Томазіні, зупинявся Іван Бачей, який приїхав вступати в Рішельєвський ліцей, а по його закінченні пішов добровольцем на війну на Кавказі. Надалі Іван Єлисейович став генерал-майором. У 1867 році, в Одесі у нього народилася дочка Євгенія, мати майбутніх письменників Валентина Катаєва та Євгена Петрова.
На початку ХХ століття тут навіть був готель 2-го класу “Ялта”, а вже в період незалежної України – дитячий садок № 111.
Уже в наші дні тут жили звичайні одесити, а на першому поверсі змінювали один одного кафе і магазини, поки будинок не спіткала біда, притаманна старому житловому фонду міста – пожежа.
У липні 2020 року на третьому поверсі будівлі, в якій проживало 54 людини, сталося загоряння. Вогонь швидко перекинувся на дах і балкон другого поверху. В результаті вигоріло понад 700 квадратних метрів житла. Постраждалих розмістили в дитячому таборі «Мрія».
У тій пожежі постраждали і заклади громадського харчування, які, проте, досить швидко відновили свою роботу. А житловий фонд, як і раніше чекає, на ремонтні роботи.
24 травня департамент міського господарства Одеської міськради заявив про намір провести капітальний ремонт будівлі, а саме – відремонтувати другий і третій поверхи правого і лівого флігелю, оновити сходові прольоти. Сума робіт оцінена в 2 мільйони гривень. Планується, що ремонт буде закінчено до грудня 2021 року.
Під кінець розповіді про будинок на Буніна, 35, нагадаємо, що місто “відвоювало” у Міністерства освіти і науки понад 2 000 кв. метрів приміщень на території коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, який згорів під час пожежі взимку 2019 року.
