Одеські дворики сповнені скульптур, які зображують вчених, богів та тварин. Все це уособлює різні етапи в історії нашого рідного міста, а також персонажів, які брали найбезпосереднішу участь у його розвитку та становленні, пише odessa-future.com.ua.
У нашому матеріалі, з посиланням на segodnya.ua, ми розповімо про найбільш незвичайні одеські скульптури, які обділені увагою одеситів і туристів.
Як виявилось, одеські дворики приховують багато шедеврів. Вони знаходяться як у самих дворах, так і на дахах різних споруд. Деколи, щоб ними помилуватися, доводиться піднімати голову, або навіть наполегливо намагатися опинитися по той бік воріт, адже деякі одеські двори старанно оберігаються, тому пускають туди далеко не всіх і не завжди.
Майже кожен пам’ятник наділений кумедним прізвиськом. І це є однією з особливостей одеських скульптур.
Так, за словами письменника Валерія Смирнова, монумент Дерібаса отримав прізвисько “Коник”. Причиною стали невеликий зріст та зігнута нога пам’ятника. А знаменитих “Потьомкінців” взагалі називали “скнарами”.
Чимало пам’ятників оповиті різними міфами.
За розповідями краєзнавця Тетяни Сазонової, коли коміку Дурову, після того, як він посварився з градоначальником Зеленим, спала на думку ідея проїхатися Одесою на свині, попередньо пофарбованій у зелений колір, йому хотіли спорудити монумент. Однак цього не сталося.
Пам’ятник номер один.
Думають, що Ленін
Дерибасівська сповнена суто одеських дворів, які зберігають ту саму неповторну атмосферу та унікальні пам’ятники.
Так, двір будинку номер три відомий, завдяки єдиному у світі погруддя одному відомому вченому.Йдеться про Людвіга Заменгофа, який винайшов мову есперанто. Коли помер скульптор, який створив це погруддя, одесити, які мешкають у згаданому дворі, стали піклуватися про нього.
Це місце майже в кожного одеського екскурсовода входить до числа найулюбленіших.
Порівняно нещодавно “лікаря Есперанто” забезпечили постаментом та огорожею.
Цікаво, що багато років тому, коли напис на погрудді ще був відсутній, вченого плутали з Леніним.
Пам’ятник номер два.
“Целофанові” Амур та Психея
В Одеському Пале-Роялі кожен може помилуватися Амуром та Психеєю, яких періодично огортають целофаном. Однак це робиться не з метою приховати їхню наготу від погляду одеситів, а для того, щоб захистити їх від різноманітних написів (переважно нецензурних, звичайно).
Варто зазначити, що ця скульптурна композиція входить до найстаріших. Їй понад сто років.
Пам’ятник номер три.
Геракл, захований під навісом
Вулиця Приморська має доволі багато цікавих пам’яток, які часом представлені елементами декору будівель. Переважно йдеться про барельєфи, один з яких є доволі незвичайним.
Він зображує богатиря, схожого з Гераклом, який, сидячи навпочіпки, намагається утримати навіс.
За словами місцевих жителів, барельєф з’явився завдяки власникам офісу, навіс якого намагається утримати богатир.
Перехожі в захваті від такого барельєфу. Вони часто фотографують його та зупиняються, щоб краще розглянути. А ось туристів тут зустрінеш нечасто. Мабуть, екскурсоводи не розповідають їм про цю унікальну скульптуру.
Пам’ятник номер чотири.
На зміну Гераклу
Скульптура дельфіну є доволі загадковою. Вона знаходиться на Торговій вулиці, а точніше в дворі будинку номер три. Проте про історію появи пам’ятника місцевим мешканцям нічого не відомо.
Зате вони добре пам’ятають, як раніше вони всім двором милувалися могутньою фігурою Геракла.
А ось куди перемістили міфічного героя одеситам теж невідомо.
Постамент скульптури дельфіна містить напис про те, що світ буде врятовано добротою. Але подивитися на гарну добру пам’ятку туристи можуть лише через ґрати. Адже дворова брама оснащена кодовим замком.
Пам’ятник номер п’ять.
Скульптурно-фонтанова композиція
Відкриття величного фонтану зі скульптурою Посейдона відбулося в 1997-му в дворі будинку номер один на вулиці Ланжеронівській.
Проте гарною скульптурно-фонтанною композицією переважно можуть милуватися лише працівники Адміністрації морських портів України. Адже вхід у двір є закритим.
Пам’ятник номер шість.
“Паровозна” композиція на готельному даху
Найстаріший одеський готель “Пасаж” прикрашений Гермесом, який сидить на паровозі.
За легендою, “паровозна” скульптура з’явилася завдяки інвестору-залізничнику, який вклав кошти в будівництво споруди. Але натомість йому хотілося, щоб в Одесі був увічнений паровозний транспорт.
Проте забудовники вирішили схитрувати – формально побажання виконати, але заощадити кошти, та перетворити паровоз на декорний елемент даху будівлі.
Але на думку краєзнавців, це лише легенда.
Так, в одній із книг Олега Губаря згадувалося про те, що паровоз символізує Одесу як портове місто, а також потужний залізничний вузол, яким і було наше місто тоді, коли з’явився готель.
Звичайно, це далеко не всі незвичайні скульптури нашої Перлини біля моря. Адже Одеса є містом, у розвитку культури якого брало участь чимало світових діячів. Кожен період в історії нашого міста ознаменувався розвитком того чи іншого архітектурно-скульптурного стилю, який згодом успішно влився в спільний ансамбль одеської архітектури. Саме це і є причиною того, що міським спорудам притаманна яскраво виражена різноманітність, що гармонійно поєднується з неповторністю та багатогранністю.
З урахуванням того, що одеські двори є не лише головним символом нашого міста, але також справжнім джерелом традицій, історії та культури Одеси, саме там можна побачити безліч скульптур, які не відрізняються популярністю, проте мають велику цінність.
Кожна з них відрізняється неповторним стилем архітектора, і символізує ту чи іншу віху в розвитку нашого міста.
Тому екскурсії одеськими дворами є доволі корисними та пізнавальними. Адже скульптурні композиції є справжніми “свідками” міської історії, знати і поважати яку має кожна людина, яка носить горде та почесне звання “Одесит”.
Фото: segodnya.ua
